Вклонімося великим тим рокам.....

Тема: Пам*ять подвигу
Мета: Виховувати у дітей гордість і вдячність воїнам -визволителям за перемогу над фашистами, розширити, уточнити знання і уявлення про трагічні дні війни.
Обладнання: малюнки, які відображують щасливе життя в мирний час та зображують страхіття війни, букет живих квітів.

ХІД УРОКУ
І.Організаційна частина
Дошка поділена на дві частини.На одній частині яскраві кольорові малюнки з усміхненими обличчями дітей.,відображенням щасливого дитинства в мирний час,а на іншій-чорно-білі малюнки із зображенням страхіть війни,нещасних дітей та матерів.
-Увжно розгляньте ці малюнки та висловіть свою думку:про що йтиме мова на сьогоднішньому уроці?(Діти висловлюють думки).

ІІ.Повідомлення теми й мети уроку
-Ви дізнаєтесь про свято 9 Травня та про події Великої Вітчизняної війни.

ІІІ.Бесіда
-Чи мало свят дарує нам весна.Та найбільш хвилююче для нас-величне свято Перемоги. Це свято не затьмариться в віках,в цей день люди завжди нестимуть квіти на могилу Невідомого солдата.І нині через 65 років після закінчення війни,серця сповнені глибокою вдячністю до воїнів,які здобули Перемогу.

У день глибокого квітучого маю
До тебе,людино,звертаюсь,волаю.
Залиш на хвилину щоденні турботи,
З собою побудь у глибокій скорботі.

Згадай чоловіка,товариша,брата,
Дружину,сестру чи посивілу матір.
Усіх,хто кував перемогу й загинув
За тебе,за мене,за всю Батьківщину.

Згадай усіх ,замордованих,вбитих,
І гідно живи їх житям недожитим.

-Страшною і кривавою була та війна-найжорстокішою з воїн в усій історії людства.Вона принесла на нашу землю страшні руїни.Протягом майже чотирьох років продовжувалась неослабна битва з ворогом.Шлях до перемоги був довгим і важким.В боях наші солдати появляли мужність і героїзм.
І сьогодні ми знову переживаємо біль,згадуємо звитяжний подвиг героїв, які в облозі,задихаючись від ран,від спраги,нестачі снарядів,відповіли на ультиматум ворогів командою:»Вогонь!»

-І ми зрозуміли не десь і не хтось,
А тут ось на смерть ми станем.
Станемо тут!Хочби й довелось
Бачити світ востаннє.

-Ця війна була особливою.І називалась вона Великою Вітчизняною,бо вся країна від малого до великого піднілась на боротьбу з ворогом.Свою частку в перемогу внесли і діти.В роки війни тисячі їх боролись на фронті, в діючій армії, підпіллі, партизанських загонах.
(розгляд малюнків)

-За Батьківщину у боях вмирали
Однаково дорослі і малі…
За довгі роки ми не розшукали
Усіх могил солдатських на землі.
Там сплять твої ровесники-орлята
Тепер булиб уже із них орли!
Схилися ж над могилами солдатів,
Що у боях за тебе полягли.

-Скільки років минуло,а й сьогодні в очах ветеранів вогніють шляхи Великої Вітчизняної війни.Вони пам*ятають страшні картини боїв,які точилися там,де нині колосяться ниви,буяють квіти,дзвенить пташиний спів.
Та час невблаганний.Усе більше йде з життя сивочолих ветеранів,обпалениї вогнем війни.Тим з більшою вдячністю,любов*ю й піклуванням ми повинні ставитись до тих,карбуючи в пам*яті кожне їх слово.

ІУ.Складання розповіді за малюнком.
(На малюнку дідусь у військовому костюмі показує пожовклі фотографії своїх бойових побратимів своїм онукам).
-Як одягнений дідусь?
-Чому в нього так багато орденів та медалей?
-Який настрій у дідуся?
-Що показує дідусь онукам?
-Яким голосом розповідає старий фронтовик про своїх друзів?
-Як діти ставляться до дідуся?
(Діти відповідають на питання та складають розповідь).

У.Підсумкова бесіда.
-65 років минуло з Дня Перемоги.Наш народ пам*ятає своїх героїв.

Ми думаємо про вас,
Хто не вернувся з битви.
Ми пам*ятаємо вас і через сотні літ
Ми будемо за вас свій отчий край любити.
І на землі своїй лишати добрий слід.

-Як ми можемо з вами віддати шану чим полеглим бійцям?
-Покласти квіти до могили полеглим бійцям,вшанувати пам*ять хвилиною мовчання.
Хвилина мовчання.

-Щоб ми з вами побажали собі і всім людям?(відповіді дітей)
-Щоб всі народи на світі жили в добрі і злагоді.
-Щоб ніхто не сварився.
-Щоб мир був на землі.
-Так,діти,ми проти війни!Геть війну!(знімають чоно-білі малюнки).



Вклонімося великим тим рокам

Встеляйте квітами дороги,
Дзвінкі заспівуйте пісні.
Сьогодні свято Перемоги,
Найкраще свято на землі.

В цей день травневий, повний квіту,
По всьому світі вість пройшла:
Фашистські орди вже розбито,
Народу мужності хвала!

Із року в рік часопис віддаляє
Своїх нащадків далі від війни.
Та травень знов і знов нагадає,
Як із життя ішли його сини.

- Добрий день, шановні гості нашого свята!

- Ми щиро вітаємо вас із 65-ою річницею світлого свята Перемоги!

- Неспинно спливають роки. Все далі відходять в історію грізні роки Великої Вітчизняної війни. Давно відлунали канонади запеклих боїв, поросли травою окопи, над землею знову сходять мирні світанки. Але щороку 9 травня ми несемо квіти ветеранам, схиляємося у пошані перед пам*ятниками спочилим солдатам, дякуємо за мирне небо, за життя, за щастя і свободу, за нашу вільну Батьківщину.

- Цього дня по всій Україні вкриваються весняними квітами і величні пам*ятники, і скромні обеліски. І це означає, що пам*ять народна жива, що подвиг загиблих не забутий. Свято Перемоги – радісне і гірке. Радісне, тому що воно принесло на нашу землю мир. А гірке, бо ціна цієї радості – життя мільйонів наших співвітчизників.

- У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати.

- Мільйонам людей назавжди врізався в пам'ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.

- Без оголошення війни німецькі війська перейшли кордон України. Перші вибухові розкати почула рідна земля.

Надходив ранок. Червень. Двадцять друге.
Народжувався день із квітів і роси.
Такі жита, що не дістать рукою,
Така блакить ,що в серці не вмістить.
І раптом поле стало полем бою,
І сонце зупинилося на мить.
І танки здибились перед житами,
Вторгаючись в густий клубчастий дим!
І бризнув колос на броню сльозами,
І зерном бризнув, трепетним, живим.

Перші бомби на Київ упали –
І земля сколихнулась до дна.
Грізно радіо скрізь залунало,
Почалась Вітчизняна війна.

Спинись, проклятий супостате,
На світ востаннє подивись:
За тіло матері розп'яте
Сини на пару піднялись.

У бій за наші ниви,
За ясний сміх дитячий,
За юний спів щасливий,
За славний труд гарячий.
Вперед, полки суворі,
Під прапором свободи,
За наші ясні зорі,
За наші тихі води.


Сонце палило нестерпно, Гнулось садове гілля.
Падали яблука в серпень, Глухо стогнала земля.
Рвали снаряди їй груди. Всюди гриміла війна,
Падали скошені люди, їх не щадила війна.

- Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини - це трагедія. А коли мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.
- Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя фашизму з книг, документальних та художніх фільмів. Все менше залишається тих, хто пам'ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду.
- На окупованій території гітлерівці знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Вони масово розстрілювали жителів міст і сіл, не жаліючи ні старих, ні малих, піддавали нелюдським тортурам полонених солдатів і офіцерів, партизанів, підпільників, тисячами примусово вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини, руйнували пам'ятники національної культури, житлові будинки, підприємства, розкрадали майно громадян та загальнонаціональні цінності. Ідеологи фашизму проповідували надуману расову теорію про вищість арійської раси
- раси господарів, покликаних керувати іншими народами.

- Люто ненавиділи фашисти радянських людей, слов'янські народи - поляків, білорусів, українців, росіян. Розроблялися і виконувалися плани масового фізичного знищення, поневолення тих, хто залишився живим.

- Техніка знищення населення окупованих країн була садистською, сягнула небачених розмірів. Гітлерівці вкрили Європу павутиною похмурих катівень, організовували жахливі "фабрики смерті". Кров холоне в жилах при згадці про такі табори смерті, як Дахау, Освенцім, Майданек, Бухенвальд, Заксенхаузен та подібні їм, в яких по-звірячому закатовано й знищено декілька мільйонів чоловік. У концтаборах недолюдки творили злочини, яких історія людства ще не знала. Людей катували, практикували на них досліди, труїли газом, спалювали в крематоріях.

- Для відбору німці ставили планку на висоті 120 см. Всі діти, які могли пройти під цією планкою, відправлялися до крематорію. Знаючи про це, діти витягувалися як тільки могли, піднімали вгору голови, стараючись потрапити до групи тих, кого залишають в живих...

- Утилізовані "залишки" таборів смерті використовували. Одяг та взуття - у вжиток, волосся спалених в крематоріях жінок акуратно пакувалося в мішки і відправлялось на меблеві фабрики. Звірства фашистських загарбників носили масовий організований характер, були наслідками офіційних директив найвищих нацистських інстанцій.

- Тільки на окупованій території СРСР фашисти замучили й знищили близько 10 млн. мирних жителів, в тому числі жінок, дітей, людей, похилого віку. Скрізь окупанти вводили примусову рабську працю з каторжним режимом. Мільйони людей, яких вивезли до Німеччини або залишили на окупованій території, утримувалися в неволі, як раби в давнину...

Учень
" Березень, 12, Ліозно, 1943 рік. Дорогий, добрий татусю!
Пишу я тобі листа з німецької неволі. Коли ти, татусю, будеш читати цього листа, мене в живих не буде. І моє прохання до тебе, батьку: покарай німецьких кровопивць. Це заповіт твоєї помираючої доні.
Кілька слів про маму. Коли повернешся, маму не шукай. її розстріляли німці. Коли допитувалися про тебе, офіцер бив її нагайкою по обличчю. Мама не витерпіла і гордо сказала: "Ви не злякаєте мене побоями. Я впевнена, що чоловік повернеться назад і викине вас, підлих загарбників, звідси геть." І офіцер вистрелив мамі в обличчя... Мама не витерпіла і гордо сказала: "Ви не злякаєте мене побоями. Я впевнена, що чоловік повернеться назад і викине вас, підлих загарбників, звідси геть." І офіцер вистрелив мамі в обличчя...
Татусю, мені сьогодні виповнилося 15 років, і якщо б зараз ти зустрів мене, то не впізнав би свою доню. Я стала дуже худенька, мої очі запали, коси мені постригли наголо, руки висохли, схожі на граблі. Коли я кашляю, з рота йде кров - мені відбили легені.
... я рабиня німецького барона, працюю у німця Шарлена прачкою, перу білизну, мию підлогу. Працюю дуже багато, а їм два рази на день в кориті разом з свинями.
Живу я в сараї де дрова, в кімнату мені заходити не можна. Два рази я втікала від господарів, але мене знаходив їхній двірник. Тоді сам барон зривав з мене сукню і бив ногами. Я втрачала свідомість. Потім на мене виливали відро води і кидали в підвал. Тільки смерть врятує мене від жорстоких побоїв.
Не хочу більше мучитися рабинею у проклятих, жорстоких німців... тату, відомсти за маму і за мене. Прощавай, добрий татусю, йду помирати...
Твоя доня "

- А скільки матерів, сестер, коханих чекали і не дочекалися своїх синів, братів, чоловіків. У народі надаремно кажуть, що час не владний над материнським горем. І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово "війна", вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче - життя у боротьбі з фашистськими загарбниками.

До тебе, людино, звертаюсь:
Залиш на хвилину щоденні турботи.
З собою побудь у глибокій скорботі,
Згадай чоловіка, товариша, брата,
Дружину, сестру чи посивілу матір.

Перед трагічною хвилиною мовчання
Словами говорити не можливо.
Оця хвилина більше нам розкаже,
Ніж тисячі, а чи мільйони слів.
Солдатів подвиг про який сьогодні
Дізнались ми, не вимовить словами,
А тільки серцем можна це сказати,
Але воно, нажаль, не має мови,
Лиш має біль.

- Даваймо вшануємо пам*ять наших полеглих співвітчизників хвилиною мовчання.


У тиші урочистій до Пам'яті йдем,
Що в серці відлунює грізно.
У святому мовчанні над Вічним вогнем Схиляється наша Вітчизна.
Уклонимось тим, хто поліг у бою,
Хто покорив землю рідну собою.
Усім поіменно, хто впав у бою,
Хто відстояв нашу свободу.
Згадаємо всіх поіменно,
Серцем згадаємо своїм.
Це потрібно не мертвим,
Це потрібно живим.

- Йшов 1945 рік. Велика Вітчизняна війна радянського народу проти фашистських загарбників наближалася до переможного кінця. Навесні Радянська армія підійшла до столиці фашистської Німеччини – міста Берліна.

8 травня 1945 року представники німецького верховного командування підписали в Карлсхорсті ( передмістя Берліна) акт про капітуляцію збройних сил фашистської Німеччини. Ворог здався. Переможне завершення Великої Вітчизняної війни значило крах гітлерівського "нового порядку", звільнення поневолених народів Європи, врятування світової культури і цивілізації від фашизму. День 9 травня став Днем Перемоги, великим святом всього людства.


65-річниця Великої Перемоги
Буковецька ЗОШ І-ІІ ступенів

І.Загальношкільна лінійка
-Слово директора школи
-Доповідь вчителя історії
-Демонстрація документального фільму

Щороку , 9 травня , ми святкуємо День Перемоги - перемоги над фашистськими загарбниками.
Цього року, 9 травня, ми будемо відзначати 65-у річницю світлого свята Перемоги! Шістдесят п*ять років над нами тихе , мирне небо . Ми радіємо ,що можна спокійно мріяти , жити . Але потрібно завжди пам*ятати , якою дорогою ціною завойоване наше щастя .
Із чого все почалось...
22 червня 1941 року , о 4 годині ранку , коли наша країна відпочивала від денних турбот і ніщо не віщувало біду, Німеччина , без оголошення війни ,вчинила напад на нашу Батьківщину .
Фашисти хотіли зруйнувати все , що було створено розумом та працею людей . Прагнучи панувати над цілим світом , гітлерівці не зупинялися ні перед чим : масово розстрілювали населення , не жаліючи ні старих , ні малих , піддавали нелюдським тортурам полонених , тисячами вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини . Фашизм приніс з собою звірство , розруху , голод , сльози .
У страхітливому вогнищі війни народилися мільйони героїв , чиї подвиги вічно житимуть у віках . Є герої відомі всім , а є – і взагалі нікому не відомі . На славу в ті моменти ніхто не розраховував . Просто вони знали : „Якщо не я , так хто ж ... „
Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна . Смерть однієї людини – це трагедія . А тут – мільйони ...
8 травня 1945 року представники німецького верховного командування підписали в Карлсхорсті ( передмістя Берліна ) акт про капітуляцію збройних сил фашистської Німеччини . Ворог здався.
І вже 9 травня газети сповістили : „МИ ПЕРЕМОЖЦІ !...”

ІІ.Єдиний урок
(розробки уроків,сценарій тематичного вечору)




НАЙВАЖЛИВІШІ ПОДІЇ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ
1941
22 червня-віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз
22 червня-20 липня-героїчна оборона Брестської фортеці
11 липня-19 вересня-героїчна оборона Києва
5 серпня-16 жовтня-героїчна оборона Одеси
8 серпня-перший наліт радянської авіації на військові об*єкти Берліна
1942
1 січня-підписання у Вашингтоні Декларації 26 держав
8 січня-20 квітня-загальний наступ Радянської Армії
12-29 травня-Харківська битва
18 грудня-радянські війська вступили на українську землю.1-ша гвардійська армія генерала В.І.Кузнєцова звільнила с.Півневку Меловського району Луганської області-перший населений пункт на території України
1943
13 січня-наказ Гітлера про тотальну мобілізацію
29 січня-15 лютого-наступальна операція радянських військ у Донбасі
Серпень-грудень-битва за Дніпро
21-22 вересня-вихід радянських військ до Дніпра
10-14 жовтня-ліквідація радянськими військами плацдарму ворога на лівому березі Дніпра;визволення Запоріжжя
3-13 листопада-Київська наступальна операція

1944
5-10 січня-Кіровоградська наступальна операція
24-17 лютого-Корсунь-Шевченківська наступальна операція
26-27 березня-вихід радянських військ на державний кордон СРСР з Румунією на р.Прут;вступ на територію Румунії
26 березня-14 квітня-Одеська наступальна операція
8 квітня-1 травня-Кримська наступальна операція
6 червня-висадка військ союзників у Нормандії;відкриття другого фронту в Європі
13 липня 22 серпня-Львівсько-Сандамирська наступальна операція
17 липня-радянські війська вступили на територію Польщі
8 вересня-радянські війська вступили до Болгарії
20 вересня-вступ радянських військ до Чехословаччини
23 вересня-вступ радянських військ на територію Чехословаччини
28 жовтня-28 жовтня радянські війська повністю завершили визволення України
1945
12 січня-лютий-наступ радянських військ в Західних Карпатах
1 квітня-завершення визволення Угорщини
16 квітня-8 травня-Берлінська операція радянських військ
8 травня-підписання в Карлсхорсті акту про безумовну капітуляцію фашистської Німеччини
9 травня-День Перемоги над фашистською Німеччиною
9 серпня-початок бойових дій Радянських збройних сил на Далекому Сході
2 вересня-підписання акту про капітуляцію імперіалістичної Японії;закінчення Другої світової війни

ДІТИ-ГЕРОЇ
У страшні роки війни разом з дорослими взялися за зброю діти,щоб захищати Батьківщину.Хлопчики та дівчата йшли на фронт у військові частини,ставали дочками та синами полків.Вони гинули в боях,їх катували,але юні герої не здавались.
Великі подвиги творили юні в роки війни.Багато дітей удостоєні високих урядових нагород.Партизани-українець Валя Котик,росіянин Льоня Голиков,білорус Мрат Казей,посмертно удостоєні звання Героя Радянського Союзу.Пам*ячники юним героям піднялися в Шепетівці на Хмельниччині,в Новгороді та в Мінську.
У травні 1945 року розвіднику 130-ї окремої розвідувальної роти 149-їстрілецької дивізії Борису Дмитрієву виповнилося лише 13 років.Перше бойове завдання Борис одержав у грудні 41-го.Кілька днів він переодягнений розвідував дислокацію ворожих військ по лінії фронту.У боях на Курській дузі юний розвідник дістав медаль»За відвагу».Пізніше бойову доблесть його було відзначено орденами Червоного Прапора,Вітчизняної війни ІІ ступеня,двома медалями»За бойові заслуги».
»У період окупації на території міста Краматорська діяла патріотична група медиків.Допомогу у врятуванні чотирьох командирів Червоної Армії надала 15-річна Люба Федченко»
З матеріалів Донецького обласного архіву.
Люба постачала госпіталь в Краматорську продовольством.Кожна поїздка була небезпечною.В лютому 43-го року дівчинка вивезла на візку поранених командирів черех захоплену фашистами територію.За цей подвиг вона була нагороджена медаллю»За відвагу».

ПАРТИЗАНИ ТА ПІДПІЛЬНИКИ

З перших днів війни розпочався партизанський рух проти фашистів в тилу ворога.Активною партизанською боротьба була в Україні,Білорусії,в багатьої областях Росії.Створювалися партизанські загони,полки,бригади та дивізії в кількості до 20 тис.чол.Під час війни в тилу ворога діяло 6200 загонів та підпільників, в яких воювало більше 1 млн.чол.Партизани знищили 58 бронепоїздів,50 тис.автомобілів,пустили під укіс 20 тис. ешелонів.Формування С.Ковпака,О.Сабурова,С.Гришина,О.Федорова та іш.звільняли в тилу великі території.До літа 1942 року таких територій було 11.Разом з партизанами воювали громадяни Чехословаччини,Польщі,Румунії,Югославії,Угорщини.Підпільщики збирали і передавали важливу інформацію,брали участь у диверсіях.
Відважна діяльність партизан і підпільників отримала всенародне визнання.Близь 200 тис. учасників бойових дій нагороджені орденами та медалями,в тому числі понад 127 тис.медаллю»Партизан Великої Вітчизняної війни»І таІІ ступенів,233 відважним присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
З метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни,увічнення їхньої пам*яті був виданий указ Президента в 2001 році –установити День партизанської слави,який відзначають щорічно 22 вересня.

ОБОРОНА КИЄВА

Вже в перший день війни фашистська авіація бомбардувала Київ.Тисячі киян ішли до лав Червоної Армії.На початку липня в місті було створено 13 винищувальних батальйонів та 19 загонів народного ополчення в кількості 33 тис. чол.У будівництві оборонних рубежів навколо Києва брали участь 160 тис. жителів міста.7 липня почалася його оборона.Спроба захопити столицю не вдалася.11 липня ворога було зупинено.Радянські війська скували на підступах міста 17 німецьких дивізій,і надовго затримали наступ на столицю.Фашисти змушені були підтягувати додаткові сили.За наказом Головного командування 19 вересня наші війська залишили Київ.
Під Києвом ворог втратив 100 тис. чол.. Оборона Києва тривала 70 днів.
Фашисти встановили в Києві жорстокий окупаційний режим.Були створені Дарницький та Сирецький концтабори.Урочище Бабин Яр стало місцем масового знищення мирних жителів,євреїв та авійськових.Було знищено понад 200 тис.чол.,вивезено до Німеччини 100 тис.
6 листопада1943 року радянські війська звільнили столицю.Їм відкрилася страшна картина:будинки спалені,музеї,бібліотеки,театри пограбовані і зруйновані.Залишилось лише 176 тис. жителів.
Після визволення столиця україни відродилася.В 1957 році було споруджено меморіальний комплекс Парк Вічної Слави.З1961 року Київ-місто-герой.У 1965 році в Голосіївському парку відкрито пам*ячник учаникам оборони міста.
Куток бойової слави
Краєзнавчий музей

Сценарій свята до Дня Перемоги
З 16 квітня по 8 травня була проведена остання наступальна операція Великої Вітчизняної . Радянські війська , які на той час вже мали перевагу в живій силі та техніці , розбили берлінське угрупування противника на частини і оточили їх .Берлінською операцією командував Маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков .

Ведучий 1. 20 квітня почався штурм Берліна . 25 квітня завершилося оточення берлінського угрупування , радянська армія зустрілася з частинами союзників – американською армією .
Ведучий 2. Битва за Берлін тривала до 2 травня . Особливо запеклим був штурм рейхстагу . Над рейхстагом замайорів Червоний прапор , який символічно став прапором Перемоги над фашизмом . Бої з окремими групами ворога , які проривалися з оточення, продовжувалися до 5 травня .
Ведучий 1. Ішли солдати у бій із ворогом , проливаючи кров за кожен клаптик рідної землі , за кожну хату .Вони йшли до перемоги ,наближаючи її ціною власного життя . Комусь із них випало щастя пережити роки воєнного лихоліття , а комусь судилося спочити вічним сном , так і не побачивши мирної блакиті неба . Проте їх навіки об*єднали любов до Батьківщини і мрія про її щастя .

Учень
Рідна мати , Україно ,
Чого мені треба :
Цвіту променя ласкавого
Та синього неба .
Щоб степами широкими
Колосилось жито .
Щоб кулею багряною
Ворога розбито.


Учень
Щоб сини росли хороші
Й доки ясночолі ,
Щоб сміялись до схід сонця
Вкраїнські тополі .
Рідна мати , Україно ,
Чуєш ,пісня лине ,
Твоя слава ,твоя воля
Повік не загине .

Учень
Молоденькі сади ми посадимо на кручі ,
Яворами прикрасим дорогу походу .
Де окопи , траншеї і піски сипучі ,-
Яблунева веселка поклониться в воду .

Учень
Бліндажі придніпрові плугами розорем,
Приберемо долини і скажемо : - Досить!
Хто боровся , горів і натерпівся горя ,
Той достаток і щастя у хату приносить .

Учень
Солов*ями затьохкає ніч горобина
І рясними дощами обірветься спека .
Здрастуй , саду мій зелений , моя Україно,
Як загірна веселка , як юність далека !


Ведучий 1. І от наступила весна 1945 року . Травень увірвався у серця , наповнив їх радістю .
Ведучий 2. Здобута перемога , світ врятовано від фашизму , відроджується життя . День 9 травня став найщасливішим у житті тих , хто пам*ятає війну .

Учень
Іде весна
О , хто її не ждав
Під небом голубим
У кожнім домі
Щоб перемога
Гуркотом октав
Прийшла до нас ,
Теплом і першим громом!

Учень
Від куль ще стіни щерблені й діряві ,
Ще згарища задимлені й сумні ,
Та вже встають будівлі величаві,
Як вічне заперечення війні .
На риштуваннях цокають сокири,
Увись зростають стіни на очах .
І скоро дах запне руїни сірі ,
І засміються вікна у хатах .

Учень
Йде по світу весна без війни,
Без наляканих ночей і очей
Тільки хвиля сивини
По Хрещатику тече.
Не сумує весна по війні
У бузковому розмаї світів.
Тільки зіроньки сумні,
Наче очі матерів.

Учень
Сльоза зорі стоїть над обеліском,
Сховавши клопоти людські і сни,
Сьогодні ми поклонимося низько
Усім, хто не прийшов з війни.

Учень
Їх прийняла війна, лишивши списки
Загиблих у праведнім бою
Застигли в тузі обеліски
В гранітнім кам*янім строю.


Учень
Вклонися, моя Україно,
Тим людям величним і скромним,
Що в назвах фронтів титанічних
Пронесли наймення твоє,
Ти словом достойним розкажеш
Своїм поколінням, потомкам,
Чому їм навічну пошану
Твій вдячний народ віддає.
Вони москвичі й костромчани.

Учень
Ми- не діти війни,
Лихоліття страшного не знаєм,
Із книжок про війну,
Про запеклі бої ми читаєм.




Учень
Ми- не діти війни,
Ми дітьми її тьми не були,
Ми у мирі, у щасті,
У тиші зросли.


Учень
Але пам*ять про те,
Що накоїла чорна війна,
В дні травневі щорічно
В душі ожива.

Учень
Ми- не дозволимо
Жаху війни повторити
Хочемо в мирі,
Любові і радості жити.


Учень
Низько в скорботі
Знамена схиляємо
Клятві священній
Навік присягаємо.
Іменем сина, що батька не знав!
Іменем батька, що синів поховав!
Іменем жінки, що овдовіла!
Іменем матері, що посивіла!
Іменем пам*яті з роду до роду!
Іменем чесним, священним народу!

Ведуча
8 травня 1945 року представники німецького верховного командування підписали в Карлсхорсті (передмістя Берліна) акт про капітуляцію збройних сил фашистської Німеччини. Ворог здався. Переможне завершення Великої Вітчизняної війни значило крах гітлерівського «нового порядку» , звільнення поневолених народів Європи, врятування світової культури і цивілізації від фашизму. День 9 травня став Днем Перемоги, великим святом всього людства.

У виконанні дівчат звучить пісня «День Победы».

Педагог-організатор
Соломко Т.В.