tag:blogger.com,1999:blog-53625324687576644982024-03-13T00:10:47.443-07:00Музеї Бойової Слави Воловеччиниper65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comBlogger35125tag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-5447080446323246122010-05-11T09:11:00.000-07:002010-05-11T09:13:19.481-07:00ФРОНТОВІ ДОРОГИ ВАСИЛЯ ПОЛАЖИНЦЯ<a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhVGM1MscPjk81hVCnVKTxzKadCtg18oq6GzXSnoV8RqdnaVyDHRu8diOwYv_OX2fTKqinN1EadxA5vckFeyAUCoRzKbUie5UFpxroPDihk4ydA50becRDm0nQk3_NTIyUV45tpYWjraqLa/s1600/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D1%8B%D0%BC%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B91.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 253px; height: 320px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhVGM1MscPjk81hVCnVKTxzKadCtg18oq6GzXSnoV8RqdnaVyDHRu8diOwYv_OX2fTKqinN1EadxA5vckFeyAUCoRzKbUie5UFpxroPDihk4ydA50becRDm0nQk3_NTIyUV45tpYWjraqLa/s320/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D1%8B%D0%BC%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B91.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5470046235430983554" /></a><br />ФРОНТОВІ ДОРОГИ ВАСИЛЯ ПОЛАЖИНЦЯ<br /> Часто в погожому надвечір'ї воскресають давно минулі роки, фронтові дороги, які вели В. В. Полажинця до перемоги. Пригадуються бойові епізоди, перед очима постають однополчани, бій, за який тоді Василь Васильович Полажинець із Завадки удостоївся першої бойової нагороди — ордена Черво-ної Зірки. Завтра фронтовику виповниться 84 роки.<br />... Того далекого 1944 року юнак і не знав, що так станеться. Після наймитування в Угорщині та тяжкої праці в поміщиків він буде доб-ровольцем, визволятиме свій край та народи Західної Європи від фашистського ярма. А цьому допоміг випадок. Обурені голодом, знущаннями наймити збунтувалися і на їх втихомирення із Дебрецена прибув загін жандармів. Знаючи про симпатії трудового люду до Росії, поміщицькі посіпаки вирішили позбутися ненадійних робітників, відправити їх на каторгу в табори.<br />На одній із залізничних станцій загули сирени. Радянські літаки почали бомбардування. У цій метушні Василю Полажинцю разом з Михайлом Маровдієм із Іршавщини та ще кільком їх побратимам вдалося втекти. Не дійшовши додому, в Нижніх Воротах він зустрів радянських воїнів і приєднався до них, став звя'зківцем 59 артилерійського полку.<br />І солдат йшов своєю дорогою-війни: форсував Одер, визволяв Польшу, а весну Перемоги зустрічав під Прагою у Чехословаччині.<br />... Під Моравською Остравою клекотів бій. Наші війська перейшли Одер і захопили плацдарм. Піхоті наказали вибити з окопів ворога, а артилеристам -— підтримати її вогнем. Василь Полажинець знаходився на передньому спостережному пункті й передавав команди корегувальників вогню. Раптом могутньою хвилею прокотилося «ура», й піхота пішла в атаку. Слідом за нею перейшли в захоплені окопи і зв'язківці. І ось тут почалося найскладніше, найнебезпечніше. Одержали наказ дати телефонний зв'язок на млин, де розмістився штаб полку: поруч з ним зайняли вогневі позиції батереї гаубиць. Фашисти зосереджувались для контратаки, а наші артилеристи були «сліпі» — без зв'язку вогонь із закритих позицій не поведеш. На спостережному пункті було кілька зв'язківців. Хлопці сміливі і, здавалося, наказ виконають швидко. Та вийшло інакше. Виявилося, що їх гримав під прицілом ворожий снайпер<br />Перший зв'язківець, який вискочив із траншеї, пробігши з десяток кроків, впав Другий навіть не встиг вийти з укриття. Загинув і третій.<br />— Ну, Василю, виручай, промовив офіцер, — До темряви чекати не можна — ось-ось підійдуть фашистські танки з піхотою і зімнуть наших. А позаду — Одер, усіх перетоплять. Найголовніше, як вийти з траншеї? Адже німецький снайпер не дрімає. Одну котушку з телефонним кабелем він узяв на плечі, другу -— в руки. Прикриваючи нею голову, вискочив з траншеї. Куля снайпера тут же вдарила по котушці, але не поранила зв'язківця. Німці почали обстріл з мінометів, та Василь був уже далеко й забезпечив зв'язок. За це він був нагороджений медаллю «За відвагу».<br /> А потім були знову передова, бої. До нагород Василя Васильовича додався орден Слави Ш ступеня, а в кінці війни — медаль «За перемогу над фашистською Німеччи¬ною». Ось, здавалося, все. Незабаром він повернеться у рідні місця, стане до мирної праці за якою так скучили його руки. Та не так сталося., як гадалося. Друга світова війна з розгромом гітлерівської Німеччини не закінчилася. На Сході ще йшли кровопролитні бої з мілітаристською Японією. І В.В. Полажинець разом з бойовими товаришами із 59 артилерійського полку уже тут, на берегах Уссурі.<br />— Бої були важкі і кровопролитні, — розповідає фронтовик. — Та найбільше мене вразили японські камікадзе. Це — добровільні смертники, і досі, повірте, інколи сняться ті страшні кошмари. Камікадзе, щоб не здаватись нам у полон, ножами розпорювали собі животи і так помирали. Кров застигала у жилах наших солдатів, коли бачили та се. І хоч це були наші вороги, ми підсвідомо жаліли їх. Адже вони продали себе за гроші. Кожен із нас у душі проклинав ту, уже тричі прокляту війну.<br /> Шістдесят п'ять років лежать між тим днем, коли Василь Васильович Полажинець пішов на фронт, і нинішнім. Та час не в змові стерти з пам'яті нелегкі дороги війни. Ветеран часто згадує про них, розповідає рідним, учням, онукам. Він впевнений, що недарма його товариші, однополчани, віддали найдорожче — своє життя, щоб ось так радісно і безтурботно лунав дитячий сміх, щоб продовжувалось людське життя.per65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-53729297096756451902010-05-11T09:10:00.000-07:002010-05-11T09:11:45.942-07:00Розповідь про Степана Степановича ШагураСтепан Степанович Шагур народився 3 листопада 1914 у селі Завадці Воловецького району в бідній селянській родині. Його зріла юність проходила, коли був на строковій службі в Чехословацькій армії (1936-1939 роках).Відмінно володів військовою справою. Наш земляк. як і сотні,тисячі його співвітчизників. боляче пережив трагедію Мюнхенської змови, в результаті якої Чехословаччина фактично розпадалася, А у березні 1939 року особливо болючою для нього стала окупація рідної Карпатської України гортіївською Угорщиною.<br /> Будучи переконаним антифашистом,Степан восени 1939 року подався до братів на Схід, де після тюремних поневірянь був відправлений в Ухто-їжемський ГУЛАГ, з якого був звільнений у зв'язку зі вступом у чехословацьку військову частину, що формувалась у Бузилику. Тут закінчив курси молодого командного складу, а влітку 1943 року в місті Новохоперську - курси радіотелеграфістів.<br /> Як зв'язківець, при штабі 1-ї Чехословацької бригади брав участь у боях за Київ, Білу Церкву... За проявлені героїзм та мужність нагороджений Чехословацьким військовим хрестом.<br /> У липні 1944 року навчався розвідувальній і повітрянодесантній справі.<br /> Ще задовго до того,як радянські війська наблизилися до кордону Чехословаччини, Генеральний штаб Червоної Армії почав готувати операцію по звільненню Праги. Для того щоб мати точну інформацію про війська фашистів, штаби 1-го і<br /> 2-го Білоруських та 1-го Українського фронтів почали засилати в глибокі тили ворога розвідувальні групи. Зокрема, штаб Першого Українського фронту вирішив десантувати розвідників у Прагу, котрі повинні були встановити зв'язок з чехословацькими патріотами-підпільниками, забезпечити збір і передачу по радіо потрібної інформації.<br /> Але проникнути в Прагу через густу сітку фашистської контррозвідки нашим розвідникам не вдалося.<br /> У серпні 1944 року в Словакії вибухнуло повстання-Генеральний штаб партизанського повстання, в склад якого входили і офіцери розвідки Червоної Армії, кілька разів посилав групи зі Словаків в Прагу. Та жодна з них також не досягла мети, не могла знайти для радянських розвідників конспіративних квартир, встановити зв'язок з патріотами. І тільки після того, як словацький патріот партизан Вавринець Корчіш пробився в Прагу через Братіславу, Відень, Брно, було знайдено потрібних людей, готових прийняти радянських парашутистів. Вночі, 19 лютого 1945 року з аеродрому звільненого польського містечка Ченстохове стартував літак. На його борту знаходилися радянські розвідники. Серед них був і наш земляк Степан Шагур із Завадки. Над лінією фронту наш літак атакували фашистські винищувачі, але досвідчені льотчики, уникнувши бою, набрали відповідну висоту й сховалися у хмарах. Приземлилися парашутисти-підпоручик Степан Шагур (псевдонім Ян Коллар), полковник Червоної Армії (псевдонім Суліга) та інші успішно. На другий день зв'язківці штабу Першого Українського фронту прийняли першу інформацію з Праги. В умовах підпілля Ян Коллар-Шагур особисто підбирав надійних людей, проводив з ними інструктажі, опрацьовував і перекладав з чеської на російську мову відомості які цікавили командування, і по рації передав їх у Центр.<br /> Через велике перевантаження рації в розпорядження Шагура були відправлені з радіостанціями ще два радисти. Зона розвід групи сягала від Праги до кордонів Німеччини, а на Сході охоплювала всю Моравію.<br />Розвід групою було виконано завдання командування. Вона передала в Центр 50 радіограм про переміщення німецьких військ і види їх озброєнь, про празький гарнізон противника, наявні військові об'єкти в Празі, керівних осіб жандармерії і поліції та їхню агентуру.<br /> У квітні рація замовкла. Уся розвідгрупа була заарештована і кинута в тюрму Панкрат. їх допитували у тому самому приміщенні, де Юліус Фучік перед смертю написав свій „Репортаж під шибеницею".<br /> Ось речення з цього геніального твору: „Сидіти непорушно - до забуття, поклавши руки на коліна і сліпо втупивши очі в жовтувату стіну „внутрішньої тюрми" у Печековім палаці, це справді не найзручніша поза, щоб думати. Але хто примусить думку задубіти?<br /> Колись хтось - тепер уже ніколи не довідаємося, хто й коли, - назвав „внутрішню тюрму" у Печековім палаці „кінематографом". Геніальна назва. Простора кімната, шість рядів довгих лав, на лавах закам'янілі постаті підслідних, а перед ними стіна, схожа на екран. Усі кіностудії світу не виробили стільки фільмів, скільки їх прокрутили очі в'язнів, які ждали тут нового допиту, катування, смерті". Так писав про цю катівню Юліус Фучик, котрий був страчений гітлерівцями у вересні 1943 року. Під цими рядками могли підписатися і розвідники. їх били, тягнули з кімнати в кімнату так, що пучки волосся залишалися в руках гестапівців. Одного разу їх відвели в підвал, повернувши обличчям до стіни. Думали, що їх розстріляють. В'язні і самі хотіли цього, щоб припинити жахливі муки. Але не розстріляли. Відвели в камеру смертників. Потім знову відвели до Панкрату. І знову допити: де вчилися розвідувальній роботі, куди летіли, які позивні і шифр радіо, який сигнал дано, якщо гестапівці примусять їх працювати на себе? Кожне запитання задають по кілька разів. Якщо видумати відповідь, можна легко заплутатися. І вони, переносячи жахливі муки, нелюдський біль, мовчали. І знову їх кидали в зал чекання, прозваний „кінематографом". В'язні повинні були сидіти обличчям до стіни, випрямившись, поклавши руки на коліна. На високих стільцях сидять шість гестапівців. Найменший рух і на голову в'язнів сиплються їх удари. Якщо в'язень буде намагатися заговорити із сусідом, буде покараний трьохденним голодуванням.<br /> Пройшовши через усі тортури, вони не сказали жодного слова. А п'ятого травня 1945 року відважних героїв визволили повсталі пражани. Наш земляк одразу включився у барикадні бої з окупантами. Був поранений, але з барикади не зійшов. Сили були не рівними. Повсталу Прагу вдалося врятувати лише завдяки скоординованим діям 3-ї і 4-ї гвардійських танкових армій 1-го Українського фронту, які здолали сильний опір фашистських угрупувань.<br /> Після війни наш земляк Степан Шагур продовжує службу кадровим офіцером Чехословацької армії. Тривалий час працював у Міністерстві оборони ЧСР, потім у військових частинах на посаді штабного капітана.<br /> За проявлені мужність і героїзм Указом Президії Верховної Ради СРСР підполковника Степана Шагура нагороджено орденом Вітчизняної війни 1 ступеня.<br />... Шістдесят п'ять років минуло з того часу. Святкуючи славний ювілей Великої Перемоги, ми вічно пам'ятаємо тих бійців невидимого фронту, котрі, не шкодуючи життя, зробили все можливе для розгрому фашистів.per65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-48212393165249927182010-05-11T09:07:00.001-07:002010-05-11T09:10:40.654-07:00Розповідь про ветерана Великої Вітчизняної війни Зайця Петра Максимовича<a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjiN5AEPdfMpRVenM7Kpg007sDvE7DigbLC153RLGj1VWuzQXwQMKfW_ZlDaNhlj5s2hWAWnWPXOQXBLJ6UXiBKCHSFyDfifNyIFoUBbX-fuOhFVX1PR58g-QVa1VF6L-mSVLqtbodadbkB/s1600/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D1%8B%D0%BC%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 232px; height: 320px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjiN5AEPdfMpRVenM7Kpg007sDvE7DigbLC153RLGj1VWuzQXwQMKfW_ZlDaNhlj5s2hWAWnWPXOQXBLJ6UXiBKCHSFyDfifNyIFoUBbX-fuOhFVX1PR58g-QVa1VF6L-mSVLqtbodadbkB/s320/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D1%8B%D0%BC%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5470045339978163122" /></a><br />Зайця Петра Максимовича.<br /> Заяць Петро Максимович народився 21 лютого 1925 року в місті Красногорівка Мар'їнського р-ну Донецької обл. в сім'ї робітника . До війни навчався в школі, певний час знаходився в окупації.<br /> Після визволення Донбасу 13 вересня 1943 року у сімнадцятирічному віці покликаний в ряди Радянської армії. Після двотижневої воєнної підготовки та прийняття присяги у місті Макіївка відправлений на фронт.<br /> Перше бойове хрещення прийняв в боях за визволення Запорізької області, потім звільняв Дніпропетровську, Миколаївську та Одеську області, місто Одесу.<br /> Після форсування Дністра в направленні Молдави був ранений. Після ви здоровлення продовжував воювати.<br /> Звільняв Мадярщину, штурмував столицю цієї держави Будапешт, за що нагороджений медаллю «За взятие Будапешта»<br /> Приймав участь в боях за столицю Австрії Відень. Кінець війни зустрінув в австрійському місті Грац.<br /> Має такі нагороди:<br />1. Нагороджений орденом «Отечественной войны» <br />2. «Орден за мужество»<br />3. Дві медалі «За отвагу»<br />4. «Медаль за взятие Будапешта»<br />5. Медаль «За победу над Германией» і всі ювілейні медалі.<br /> Після війни продовжував воєнну службу на Україні.<br /> З 11 вересня 1945 по червень 1946р – у Вінницькій області. З червня 1946 по березень 1950 р. служив в м. Мукачево Закарпатської області.<br /> В цілому на фронті воював неповні 2 роки, армії віддав 6 років і 8 місяців.<br /> Після демобілізації в березні 1950 р. поїхав в м. Красногорівку, де працював на вогнетривкому заводі в гарячому цеху.per65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-88817653520935553222010-05-11T08:38:00.000-07:002010-05-11T08:59:54.301-07:00Їх подвиги житимуть у віках!<span style="font-weight:bold;">Вчителі та учні Тишівської ЗОШ І-ІІ ст. опікуються могилою лейтенанта Зеленчука М.І., який загинув у лісі неподалік Тишева</span><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhHOEQDdGJx8ZDGW5bpAo8ibdXwf6KLEJW9a8rs_hmH_Y-r1mSCZVEVWflPiYUEEZ7eqfKBPUKvZ-8M77hIFWWMfw0vMrSJ94C0sljNE1-qLFU7i4qH4hTdtdgIncse3sD36lcmBZmg8dp4/s1600/100_0720.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhHOEQDdGJx8ZDGW5bpAo8ibdXwf6KLEJW9a8rs_hmH_Y-r1mSCZVEVWflPiYUEEZ7eqfKBPUKvZ-8M77hIFWWMfw0vMrSJ94C0sljNE1-qLFU7i4qH4hTdtdgIncse3sD36lcmBZmg8dp4/s320/100_0720.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5470040782034433074" /></a><br /><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjq5Me-7W8Inj586RHz2_iEZ9smbmQzSGQqhBMPXOekDGK4jJ7cuVyP0KPQ6N-Xg_kpU7KbQvxmqoKUQ6kCb2-peXe3sp0TmReW6walHY0YGhhgA7AZlnT-Q84XxgIE_sOZdeySxREBrAWs/s1600/100_0728.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjq5Me-7W8Inj586RHz2_iEZ9smbmQzSGQqhBMPXOekDGK4jJ7cuVyP0KPQ6N-Xg_kpU7KbQvxmqoKUQ6kCb2-peXe3sp0TmReW6walHY0YGhhgA7AZlnT-Q84XxgIE_sOZdeySxREBrAWs/s320/100_0728.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5470039365448411394" /></a><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh4PjOgMErDG1OXZ1K2mWookmla8iPvPQrRS7-lNiZMXrBzF5bPg7DDD5wwYzn6PxgTlQgZaQs5ewGSjIxvPOInqWtrvfy6QkpUdCZJDyCImIlvG06Y8PYvwmPQ-gB8JBl5O6YWPckNlVZA/s1600/100_0715.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 239px; height: 320px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh4PjOgMErDG1OXZ1K2mWookmla8iPvPQrRS7-lNiZMXrBzF5bPg7DDD5wwYzn6PxgTlQgZaQs5ewGSjIxvPOInqWtrvfy6QkpUdCZJDyCImIlvG06Y8PYvwmPQ-gB8JBl5O6YWPckNlVZA/s320/100_0715.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5470039219181486194" /></a><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj0d1NxwFUs5nLDQYwClvoY_PjOMNOaZSw87ZXbYqkACTNRvEw22tz91kyP9vcJJsCH7yVgGXLCicAxHJTs_4p8U8ndgZkoEDiQ8enUjferkO5ueVSrcCYZTFEx6huglZ8m7xLrnUI17-D3/s1600/100_0713.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 239px; height: 320px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj0d1NxwFUs5nLDQYwClvoY_PjOMNOaZSw87ZXbYqkACTNRvEw22tz91kyP9vcJJsCH7yVgGXLCicAxHJTs_4p8U8ndgZkoEDiQ8enUjferkO5ueVSrcCYZTFEx6huglZ8m7xLrnUI17-D3/s320/100_0713.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5470038948404757906" /></a><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhA3BNG-AkbqHQS9BfxLFA1gq71GXw0znmLPTo1K5Rt873MP3sXLqfTKE85QT2PssZnfhfMAtl8t5woEe7Hryqlal4P0JGklj_Wo5v1woo6LRnLWEulQPZr_E32rVqtJI5BP_VjK2vG7wMu/s1600/100_0713.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 239px; height: 320px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhA3BNG-AkbqHQS9BfxLFA1gq71GXw0znmLPTo1K5Rt873MP3sXLqfTKE85QT2PssZnfhfMAtl8t5woEe7Hryqlal4P0JGklj_Wo5v1woo6LRnLWEulQPZr_E32rVqtJI5BP_VjK2vG7wMu/s320/100_0713.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5470038832116119058" /></a><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh5ziv-4PDOpSICU1RqKu_e9jV930sCClAwJKnQU3UD638k190rrYDWzDPTyxR6ZkwZixCZZ7preuNQrPJrlDDYIrN-8cZK_qUs4v6GtGJDJZs64Iem4vlufO_ir4p3pS79EYTlCpClTfu4/s1600/100_0696.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh5ziv-4PDOpSICU1RqKu_e9jV930sCClAwJKnQU3UD638k190rrYDWzDPTyxR6ZkwZixCZZ7preuNQrPJrlDDYIrN-8cZK_qUs4v6GtGJDJZs64Iem4vlufO_ir4p3pS79EYTlCpClTfu4/s320/100_0696.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5470038694570841698" /></a><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEihBtMlYIYefzXHdNxRb7gr2zyhk1iNryMWKRi3cU5GrrD1Ath4mCszQbZUpU2A_zJI7N8WlX4pubQW6pckUK41PV9nR9fKv1wULU6ZEvpiWiKzntR610Tsk52wzqAzChXV57C1mJRHrRql/s1600/100_0691.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEihBtMlYIYefzXHdNxRb7gr2zyhk1iNryMWKRi3cU5GrrD1Ath4mCszQbZUpU2A_zJI7N8WlX4pubQW6pckUK41PV9nR9fKv1wULU6ZEvpiWiKzntR610Tsk52wzqAzChXV57C1mJRHrRql/s320/100_0691.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5470038545542264146" /></a><br /><br />С П И С О К<br />заходів, які проводяться до Дня Перемоги<br />у Тишівській ЗОШ І-ІІ ступенів<br />Назва заходу Хто проводить Клас<br />Похід до пам’ятника М.І. Зеленчука Вчитель історії : Халус Ю.В. 8-9<br />Зустріч з ветераном війни (Пасічником З.І.) Педагог-організатор 1-9<br />Загальношкільна лінійка, присвячена Дню Перемоги Директор школи: Заяць С.П. 1-9<br />Урочистий вечір:<br />«Ми йшли до тебе Перемого!» Педагог-організатор: Далекорей В.І., вчитель історії: Халус Ю.В.,<br />вчитель музики: Далекорей Ю.В.,<br />кл. керівник 8 класу: Ковач Є.В. 5-9<br />Урок пам’яті,<br />присвячений 65-річниці Великої Перемоги Класоводи 1-4 класів, <br />класні керівники 5-9 класів. 1-9<br /><br /><br /> Педагог організатор: /В.Далекорей/per65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-59974079147611359832010-05-11T08:21:00.000-07:002010-05-11T08:37:55.019-07:00День Перемоги<a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhlEYqPtOaJfM_X17YkAqQr-NXHeFdPy1Smfk-JEeSu-JjgKzyIjncG1-i_K4xtUOl3Wf5etfmQAt0mdxeQGRwLaT4kMBNrNFXKuIXGJN7Ws6dn208X4BaOEuyUT12CtMR14vL-xQ1Qf30c/s1600/P5281840.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhlEYqPtOaJfM_X17YkAqQr-NXHeFdPy1Smfk-JEeSu-JjgKzyIjncG1-i_K4xtUOl3Wf5etfmQAt0mdxeQGRwLaT4kMBNrNFXKuIXGJN7Ws6dn208X4BaOEuyUT12CtMR14vL-xQ1Qf30c/s320/P5281840.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5470037104992941794" /></a><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj69SDIXoeirGt1j61LZVwz5kCSNbOrf97TaouQjLa1sfyDoB2lFdCEA2Iwlz-yiNvC3JKuqMH47YzHbkMWSu2S67Ihl6tE_6NlZ2s1cl27j7rqZEb42ukwGopTKSV05-YPbrhJ2AjXypd5/s1600/P4300954.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj69SDIXoeirGt1j61LZVwz5kCSNbOrf97TaouQjLa1sfyDoB2lFdCEA2Iwlz-yiNvC3JKuqMH47YzHbkMWSu2S67Ihl6tE_6NlZ2s1cl27j7rqZEb42ukwGopTKSV05-YPbrhJ2AjXypd5/s320/P4300954.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5470037004387697682" /></a><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh0dLc9WEUSoUFmS2-MdWOFKyx8IqirXBxPx2OpLAoRlf8GDfxCGTdOGwe9f7RC7fH_kh5SB5hYshmIamNTTKjwDI9UJEMGdoBB_HYT6mNOdIb05PYsm0xvE9O2PZYq82ycr2bwn09SJ5gZ/s1600/P4300953.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh0dLc9WEUSoUFmS2-MdWOFKyx8IqirXBxPx2OpLAoRlf8GDfxCGTdOGwe9f7RC7fH_kh5SB5hYshmIamNTTKjwDI9UJEMGdoBB_HYT6mNOdIb05PYsm0xvE9O2PZYq82ycr2bwn09SJ5gZ/s320/P4300953.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5470036899650510338" /></a><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj69372eiQkF_aWWY0REYI8T7kbBUNxwLKSrrNqxAZduoZXb283-Tf0eXmPCX9gr_tzNsiQhUUJ73h56lGMEhv60qEQFevnCQh2fLZ84KuYMLYsNX0eOZpvK_OVj2AQPTaHJCuseu8CEPRp/s1600/P4300952.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj69372eiQkF_aWWY0REYI8T7kbBUNxwLKSrrNqxAZduoZXb283-Tf0eXmPCX9gr_tzNsiQhUUJ73h56lGMEhv60qEQFevnCQh2fLZ84KuYMLYsNX0eOZpvK_OVj2AQPTaHJCuseu8CEPRp/s320/P4300952.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5470036798340770370" /></a><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg6xuR3Y9INESldiAsLBbpX7c7-IgxOLrmauE4ZBBQUkVCBrfXMo0VwI5t4OjKcdY7hRCT6XDxpW_MtV9OVx6hftHcKIQuYNFzzxxbf3wcnaUmIfRAOlWfcb67oUpILVlQ8YC7OfNwDp7g6/s1600/P4300950.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg6xuR3Y9INESldiAsLBbpX7c7-IgxOLrmauE4ZBBQUkVCBrfXMo0VwI5t4OjKcdY7hRCT6XDxpW_MtV9OVx6hftHcKIQuYNFzzxxbf3wcnaUmIfRAOlWfcb67oUpILVlQ8YC7OfNwDp7g6/s320/P4300950.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5470036636205657426" /></a><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhE5yAP6_UFff1JoOjtoOsyLboBVAf-2CXMZK-oPC5x72CzlFHDvmxudwjGRfJjHfCc3LTHyYWnefXIdE2Hg1qnx5UcKN9qIbwZqQatpwirKVZ1mPH1EG0gGMwufNq3HcoCYHtza8kpG8gX/s1600/P4300949.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhE5yAP6_UFff1JoOjtoOsyLboBVAf-2CXMZK-oPC5x72CzlFHDvmxudwjGRfJjHfCc3LTHyYWnefXIdE2Hg1qnx5UcKN9qIbwZqQatpwirKVZ1mPH1EG0gGMwufNq3HcoCYHtza8kpG8gX/s320/P4300949.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5470036538076056290" /></a><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjqhawWCAMRVrlsla8mFaELj0WmpzrQ_QCnBQ2DKQftqyYLS47AfW-v52DHM1sKWbUklEq58_px6F_LtVKyRiJDkzwj7NaZz6NYHIKAAmJc6gwO2r5seqwVwlKxNOa9zOxuiqGsOjySpIOc/s1600/P4300947.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjqhawWCAMRVrlsla8mFaELj0WmpzrQ_QCnBQ2DKQftqyYLS47AfW-v52DHM1sKWbUklEq58_px6F_LtVKyRiJDkzwj7NaZz6NYHIKAAmJc6gwO2r5seqwVwlKxNOa9zOxuiqGsOjySpIOc/s320/P4300947.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5470036452631522050" /></a><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjOfcZJFa3EXIFnccO_gD6bSjI0yfGw5oJ0df5NU3clau8A9YUV88DiXvtmfgEC4pPWXzCOkMbFtmxoGYi2InRgdSk8Nd2ZaQVPT5aRDiLUQsbrGfzICP6zvjz7dt4eti6IkCn8LpoWgfzR/s1600/P4300946.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjOfcZJFa3EXIFnccO_gD6bSjI0yfGw5oJ0df5NU3clau8A9YUV88DiXvtmfgEC4pPWXzCOkMbFtmxoGYi2InRgdSk8Nd2ZaQVPT5aRDiLUQsbrGfzICP6zvjz7dt4eti6IkCn8LpoWgfzR/s320/P4300946.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5470036387739964706" /></a><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhdOD-yJsDAMGwXK2yOnNCI6jUhKCTZ_310hFpKedgDB8tLT36TXVDCfspkhGb30st5pYaisLC0EVwYrqgsOCa2NM6Kek1VNP2UtSjoIRlC-FHKb_krxlrPwDlrO8eS1VH4DCH4GyvgrZD6/s1600/P4150936.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhdOD-yJsDAMGwXK2yOnNCI6jUhKCTZ_310hFpKedgDB8tLT36TXVDCfspkhGb30st5pYaisLC0EVwYrqgsOCa2NM6Kek1VNP2UtSjoIRlC-FHKb_krxlrPwDlrO8eS1VH4DCH4GyvgrZD6/s320/P4150936.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5470036312097005122" /></a><br /><span style="font-weight:bold;">Сценарій до свята 65 - річниці Перемоги у Великії Вітчизнянії війні над фашистськими загарбниками<blockquote></blockquote></span><br /><br />Вчитель: Щороку в травні ми відзначаємо День перемоги, але в цьому році ми святкуємо 65 - річчя. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами.<br /><br />Можна по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Урок мужності присвячений пам'яті жертв Другої світової війни -це лише маленька часточка великої данини пошани полеглим.<br /><br />1-й учень:<br />Ніхто не забутий<br />На попіл ніхто не згорів<br />Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.<br />І доки є пам'ять в людей і живуть матері, <br />Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.<br /><br />2-й учень: Їх прийняла війна, лишивши списки загиблих у праведнім бою, застигли в тузі обеліски, в гранітнім каміннім строю.<br />1-й учень:<br />Пам'ятайте, друзі, цих людей довіку, <br />Тих, хто повернувся і поліг в боях. <br />І вклонімось всі ми низько до землі їм, <br />Квітами устелим їх тернистий шлях.<br /><br />Вчитель: Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осіяний сонцем Перемоги.<br /><br />Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати.<br /><br />Вчитель:.Мільйонам людей назавжди врізався в пам'ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.<br /><br />2-й учень:<br />Спинись, проклятий супостате, <br />На світ востаннє подивись: <br />За тіло матері розп'яте <br />Сини на пару піднялись.<br /><br />1-й учень:<br />У бій за наші ниви, <br />За ясний сміх дитячий, <br />За юний спів щасливий, <br />За славний труд гарячий.<br /><br />Вперед, полки суворі, <br />Під прапором свободи, <br />За наші ясні зорі, <br />За наші тихі води.<br /><br />2-й учень:<br />Сонце палило нестерпно, <br />Гнулось садове гілля. <br />Падали яблука в серпень, <br />Глухо стогнала земля.<br /><br />Рвали снаряди їй груди. <br />Всюди гриміла війна, <br />Падали скошені люди, <br />Їх не щадила війна.<br /><br />1-й учень: Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини - це трагедія. А коли мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.<br /><br />Вчитель:. Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя фашизму з книг, документальних та художніх фільмів. Все менше залишається тих, хто пам'ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду.<br /><br />На окупованій території гітлерівці знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Вони масово розстрілювали жителів міст і сіл, не жаліючи ні старих, ні малих, піддавали нелюдським тортурам полонених солдатів і офіцерів, партизанів, підпільників, тисячами примусово вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини, руйнували пам'ятники національної культури, житлові будинки, підприємства, розкрадали майно громадян та загальнонаціональні цінності.<br /><br />Ідеологи фашизму проповідували надуману расову теорію про вищість арійської раси -раси господарів, покликаних керувати іншими народами.<br /><br />Люто ненавиділи фашисти радянських людей, слов'янські народи - поляків, білорусів, українців, росіян. Розроблялися і виконувалися плани масового фізичного знищення, поневолення тих, хто залишився живим.<br /><br />Вчитель: Техніка знищення населення окупованих країн була садистською, сягнула небачених розмірів. Гітлерівці вкрили Європу павутиною похмурих катівень, організовували жахливі "фабрики смерті".<br /><br />Кров холоне в жилах при згадці про такі табори смерті, як Дахау, Освенцім, Майданек, Бухенвальд, Заксенхаузен та подібні їм, в яких по-звірячому закатовано й знищено декілька мільйонів чоловік. У концтаборах недолюдки творили злочини, яких історія людства ще не знала. Людей катували, практикували на них досліди, труїли газом, спалювали в крематоріях.<br /><br />1-й учень: Для відбору німці ставили планку на висоті 120 см. Всі діти, які могли пройти під цією планкою, відправлялися до крематорію. Знаючи про це, діти витягувалися як тільки могли, піднімали вгору голови, стараючись потрапити до групи тих, кого залишають в живих...<br /><br />2-й учень: Утилізовані "залишки" таборів смерті використовували. Одяг та взуття - у вжиток, волосся спалених в крематоріях жінок акуратно пакувалося в мішки і відправлялось на меблеві фабрики. Звірства фашистських загарбників носили масовий організований характер, були наслідками офіційних директив найвищих нацистських інстанцій.<br /><br />Вчитель: Тільки на окупованій території СРСР фашисти замучили й знищили близько 10 млн. мирних жителів, в тому числі жінок, дітей, людей, похилого віку. Скрізь окупанти вводили примусову рабську працю з каторжним режимом. Мільйони людей, яких вивезли до Німеччини або залишили на окупованій території, утримувалися в неволі, як раби в давнину...<br /><br />1-й учень:<br />" Березень, 12, Ліозно, 1943 рік. Дорогий, добрий татусю! Пишу я тобі листа з німецької неволі.<br /><br />Коли ти, татусю, будеш читати цього листа, мене в живих не буде. І моє прохання до тебе, батьку: покарай німецьких кровопивць. Це заповіт твоєї помираючої доні. Кілька слів про маму. Коли повернешся, маму не шукай. її розстріляли німці.<br /><br />Коли допитувалися про тебе, офіцер бив її нагайкою по обличчю. Мама не витерпіла і гордо сказала: "Ви не злякаєте мене побоями. Я впевнена, що чоловік повернеться назад і викине вас, підлих загарбників, звідси геть." І офіцер вистрелив мамі в обличчя...<br /><br />Татусю, мені сьогодні виповнилося 15 років, і якщо б зараз ти зустрів мене, то не впізнав би свою доню. Я стала дуже худенька, мої очі запали, коси мені постригли наголо, руки висохли, схожі на граблі. Коли я кашляю, з рота йде кров - мені відбили легені. ... я рабиня німецького барона, працюю у німця Шарлена прачкою, перу білизну, мию підлогу.<br /><br />Працюю дуже багато, а їм два рази на день в кориті разом з свинями. Живу я в сараї де дрова, в кімнату мені заходити не можна. Два рази я втікала від господарів, але мене знаходив їхній двірник. Тоді сам барон зривав з мене сукню і бив ногами. Я втрачала свідомість. Потім на мене виливали відро води і кидали в підвал. Тільки смерть врятує мене від жорстоких побоїв. Не хочу більше мучитися рабинею у проклятих, жорстоких німців... тату, відомсти за маму і за мене.<br /><br />Прощавай, добрий татусю, йду помирати... Твоя доня "<br /><br />Вчитель: А скільки матерів, сестер, коханих чекали і не дочекалися своїх синів, братів, чоловіків. У народі надаремно кажуть, що час не владний над материнським горем. І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово "війна", вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче - життя у боротьбі з фашистськими загарбниками.<br /><br />1-й учень:<br />До тебе, людино, звертаюсь: <br />Залиш на хвилинку щоденні турботи. <br />З собою побудь у глибокій скорботі, <br />Згадай чоловіка, товариша, брата, <br />Дружину, сестру чи посивілу матір.<br /><br />2-й учень: Перед трагічною хвилиною мовчання словами говорити неможливо. Оця хвилина більше нам розкаже, Ніж тисячі, а чи мільйони слів. Солдатів подвиг, про який сьогодні<br /><br />Дізнались ми, не вимовить словами, А тільки серцем можна це сказати, Але воно, на жаль, не має мови, Лиш має біль. І тому я прошу Солдатів пам'ять вшанувати мовчанням.<br /><br />Хвилина мовчання.<br /><br />Учень: <br />У тиші урочистій до Пам'яті йдем, <br />Що в серці відлунює грізно. <br />У святому мовчанні над <br />Вічним вогнем<br />Схиляється наша Вітчизна.<br /><br />Уклонимось тим, хто поліг у бою, <br />Хто покорив землю рідну собою. <br />Усім поіменно, хто впав у бою, <br />Хто відстояв нашу свободу.<br /><br />Згадаємо всіх поіменно, <br />Серцем згадаємо своїм. <br />Це потрібно не мертвим, <br />Це потрібно живим.<br /><br />Учень:. Йшов 1945 рік. Велика Вітчизняна війна радянського народу проти фашистських загарбників наближалася до переможного кінця. Навесні Радянська Армія підійшла до столиці фашистської Німеччини - міста Берліна.<br /><br />З 16 квітня по 8 травня була проведена остання наступальна операція Великої Вітчизняної. Радянські війська, які на той час вже мали перевагу в живій силі і техніці, за участю бойових частин Війська Польського нанесли кілька сильних ударів на широкому фронті, розбили берлінське угрупування противника на частини і оточили їх. Берлінською операцією командував Маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков.<br /><br />20 квітня почався штурм Берліна. 25 квітня завершилося оточення берлінського угрупування, радянська Армія зустрілася з частинами союзників - американською армією.<br /><br />Учень: Битва за Берлін тривала до 2 травня. Особливо запеклим був штурм рейхстагу-лігва фашистського звіра. Над рейхстагом замайорів Червоний прапор, який символічно став прапором Перемоги над фашизмом. Гарнізон ворога капітулював у ніч на 2 травня. Бої з окремими групами ворога, які проривалися з оточення, продовжувалися до 5 травня.<br /><br />8 травня 1945 року представники німецького верховного командування підписали в Карлсхорсті ( передмістя Берліна) акт про капітуляцію збройних сил фашистської Німеччини. Ворог здався. Переможне завершення Великої Вітчизняної війни значило крах гітлерівського "нового порядку", звільнення поневолених народів Європи, врятування світової культури і цивілізації від фашизму.<br /><br />І рівно 65 років по тому цей день, День 9 травня, став Днем Перемоги, великим святом всього людства.<br /><br />Вчитель:<br />Упав Берлін. <br />Іще боями гула розвихрена земля, <br />а вже з барвистими квітками вступила тиша на поля. <br />І сходив мир на доли й води і в гарячковий стук сердець. <br />Удари з заходу і сходу сказали ворогу: "Кінець!" Кінець! <br />Незборна правди сила, замовк гармат охриплий спів. <br />Кінець. І тиша оглушила людей, що звикли до громів. <br />І всі звели до сонця чола, що довго снилось їм у млі.<br />І стало тихо так навколо, мов не було іще ніколи такої тиші на землі.<br /><br />Учень: Хочеться зібрати всі квіти землі і покласти їх до ніг ветеранів і подякувати за той подвиг , який дав надію на мирне життя, та на майбутнє. З святом вітаємо, ми ніколи не забудемо що ви зробили для всіх нас.<br /><br />Вручення квітів ветеранам. <br /><br /><blockquote><span style="font-weight:bold;"><span style="font-weight:bold;">З Святом Перемоги!<br /><br />"День пам'яті та надії"<br /></span><br /><br />Сценарій "День Перемоги" <br /></span></blockquote><br />Вчитель<br /><br /><br />Щороку в травні ми відзначаємо День перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Урок мужності присвячений пам'яті жертв Другої світової війни - це лише маленька часточка великої данини пошани полеглим.<br /><br />1-й учень.<br />Ніхто не забутий; <br />На попіл ніхто не згорів: <br />Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть. <br />І доки є пам'ять в людей і живуть матері, <br />Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть. <br /><br />2-й учень<br />їх прийняла війна, лишивши списки <br />загиблих у праведнім бою, <br />застигли в тузі обеліски, <br />в гранітнім каміннім строю. <br /><br />1-й учень<br />Пам'ятайте, друзі, цих людей довіку, <br />Тих, хто повернувся і поліг в боях. <br />І вклонімось всі ми низько до землі їм, <br />Квітами устелим їх тернистий шлях. <br /><br />Вчитель<br /><br />Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати.<br /><br />Вчитель.<br /><br />Мільйонам людей назавжди врізався в пам'ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.<br /><br />2-й учень<br />Спинись, проклятий супостате, <br />На світ востаннє подивись: <br />За тіло матері розп'яте <br />Сини на пару піднялись. <br /><br />1-й учень<br />У бій за наші ниви, <br />За ясний сміх дитячий, <br />За юний спів щасливий, <br />За славний труд гарячий. <br />Вперед, полки суворі, <br />Під прапором свободи, <br />За наші ясні зорі, <br />За наші тихі води. <br /><br />2-й учень<br />Сонце палило нестерпно, Гнулось садове гілля. <br />Падали яблука в серпень, Глухо стогнала земля. <br />Рвали снаряди їй груди. Всюди гриміла війна, <br />Падали скошені люди, їх не щадила війна. <br /><br /><br />1-й учень <br /><br />Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини - це трагедія. А коли мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.<br /><br /><br />Вчитель.<br /><br />Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя фашизму з книг, документальних та художніх фільмів. Все менше залишається тих, хто пам'ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду.<br /><br />На окупованій території гітлерівці знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Вони масово розстрілювали жителів міст і сіл, не жаліючи ні старих, ні малих, піддавали нелюдським тортурам полонених солдатів і офіцерів, партизанів, підпільників, тисячами примусово вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини, руйнували пам'ятники національної культури, житлові будинки, підприємства, розкрадали майно громадян та загальнонаціональні цінності. Ідеологи фашизму проповідували надуману расову теорію про вищість арійської раси - раси господарів, покликаних керувати іншими народами.<br /><br />Люто ненавиділи фашисти радянських людей, слов'янські народи - поляків, білорусів, українців, росіян. Розроблялися і виконувалися плани масового фізичного знищення, поневолення тих, хто залишився живим.<br /><br />Вчитель. <br /><br />Техніка знищення населення окупованих країн була садистською, сягнула небачених розмірів. Гітлерівці вкрили Європу павутиною похмурих катівень, організовували жахливі "фабрики смерті". Кров холоне в жилах при згадці про такі табори смерті, як Дахау, Освенцім, Майданек, Бухенвальд, Заксенхаузен та подібні їм, в яких по-звірячому закатовано й знищено декілька мільйонів чоловік. У концтаборах недолюдки творили злочини, яких історія людства ще не знала. Людей катували, практикували на них досліди, труїли газом, спалювали в крематоріях.<br /><br /><br />1-й учень.<br /><br />Для відбору німці ставили планку на висоті 120 см. Всі діти, які могли пройти під цією планкою, відправлялися до крематорію. Знаючи про це, діти витягувалися як тільки могли, піднімали вгору голови, стараючись потрапити до групи тих, кого залишають в живих...<br /><br />2-й учень<br /><br />Утилізовані "залишки" таборів смерті використовували. Одяг та взуття - у вжиток, волосся спалених в крематоріях жінок акуратно пакувалося в мішки і відправлялось на меблеві фабрики. Звірства фашистських загарбників носили масовий організований характер, були наслідками офіційних директив найвищих нацистських інстанцій.<br /><br />Вчитель.<br /><br />Тільки на окупованій території СРСР фашисти замучили й знищили близько 10 млн. мирних жителів, в тому числі жінок, дітей, людей, похилого віку. Скрізь окупанти вводили примусову рабську працю з каторжним режимом. Мільйони людей, яких вивезли до Німеччини або залишили на окупованій території, утримувалися в неволі, як раби в давнину...<br /><br />1-й учень<br />" Березень, 12, Ліозно, 1943 рік. Дорогий, добрий татусю!<br />Пишу я тобі листа з німецької неволі. Коли ти, татусю, будеш читати цього листа, мене в живих не буде. І моє прохання до тебе, батьку: покарай німецьких кровопивць. Це заповіт твоєї помираючої доні.<br />Кілька слів про маму. Коли повернешся, маму не шукай. її розстріляли німці. Коли допитувалися про тебе, офіцер бив її нагайкою по обличчю. Мама не витерпіла і гордо сказала: "Ви не злякаєте мене побоями. Я впевнена, що чоловік повернеться назад і викине вас, підлих загарбників, звідси геть." І офіцер вистрелив мамі в обличчя...<br />Татусю, мені сьогодні виповнилося 15 років, і якщо б зараз ти зустрів мене, то не впізнав би свою доню. Я стала дуже худенька, мої очі запали, коси мені постригли наголо, руки висохли, схожі на граблі. Коли я кашляю, з рота йде кров - мені відбили легені. <br />... я рабиня німецького барона, працюю у німця Шарлена прачкою, перу білизну, мию підлогу. Працюю дуже багато, а їм два рази на день в кориті разом з свинями. <br />Живу я в сараї де дрова, в кімнату мені заходити не можна. Два рази я втікала від господарів, але мене знаходив їхній двірник. Тоді сам барон зривав з мене сукню і бив ногами. Я втрачала свідомість. Потім на мене виливали відро води і кидали в підвал. Тільки смерть врятує мене від жорстоких побоїв.<br />Не хочу більше мучитися рабинею у проклятих, жорстоких німців... тату, відомсти за маму і за мене. Прощавай, добрий татусю, йду помирати...<br />Твоя доня "<br /><br /><br />Вчитель. <br /><br />А скільки матерів, сестер, коханих чекали і не дочекалися своїх синів, братів, чоловіків. У народі надаремно кажуть, що час не владний над материнським горем. І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово "війна", вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче - життя у боротьбі з фашистськими загарбниками.<br /><br />1- й учень<br />До тебе, людино, звертаюсь: <br />Залиш на хвилинку щоденні турботи. <br />З собою побудь у глибокій скорботі, <br />Згадай чоловіка, товариша, брата, <br />Дружину, сестру чи посивілу матір. <br /><br /><br /><br />2- й учень<br />перед трагічною хвилиною мовчання <br />словами говорити неможливо. <br />Оця хвилина більше нам розкаже, <br />Ніж тисячі, а чи мільйони слів. <br />Солдатів подвиг, про який сьогодні <br />Дізнались ми, не вимовить словами, <br />А тільки серцем можна це сказати, <br />Але воно, на жаль, не має мови, <br />Лиш має біль. І тому я прошу <br />Солдатів пам'ять вшанувати мовчанням. <br /><br />Хвилина мовчання.<br /><br />Учень <br />У тиші урочистій до Пам'яті йдем, <br />Що в серці відлунює грізно. <br />У святому мовчанні над Вічним вогнем Схиляється наша Вітчизна. <br />Уклонимось тим, хто поліг у бою, <br />Хто покорив землю рідну собою. <br />Усім поіменно, хто впав у бою, <br />Хто відстояв нашу свободу. <br />Згадаємо всіх поіменно, <br />Серцем згадаємо своїм. <br />Це потрібно не мертвим, <br />Це потрібно живим. <br /><br />Учень.<br /><br />Йшов 1945 рік. Велика Вітчизняна війна радянського народу проти фашистських загарбників наближалася до переможного кінця. Навесні Радянська Армія підійшла до столиці фашистської Німеччини - міста Берліна.<br /><br />З 16 квітня по 8 травня була проведена остання наступальна операція Великої Вітчизняної. Радянські війська, які на той час вже мали перевагу в живій силі і техніці, за участю бойових частин Війська Польського нанесли кілька сильних ударів на широкому фронті, розбили берлінське угрупування противника на частини і оточили їх. Берлінською операцією командував Маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков.<br /><br />20 квітня почався штурм Берліна. 25 квітня завершилося оточення берлінського угрупування, радянська Армія зустрілася з частинами союзників - американською армією.<br /><br />Учень.<br /><br />Битва за Берлін тривала до 2 травня. Особливо запеклим був штурм рейхстагу-лігва фашистського звіра. Над рейхстагом замайорів Червоний прапор, який символічно став прапором Перемоги над фашизмом. Гарнізон ворога капітулював у ніч на 2 травня. Бої з окремими групами ворога, які проривалися з оточення, продовжувалися до 5 травня.<br /><br />8 травня 1945 року представники німецького верховного командування підписали в Карлсхорсті ( передмістя Берліна) акт про капітуляцію збройних сил фашистської Німеччини. Ворог здався. Переможне завершення Великої Вітчизняної війни значило крах гітлерівського "нового порядку", звільнення поневолених народів Європи, врятування світової культури і цивілізації від фашизму. День 9 травня став Днем Перемоги, великим святом всього людства.<br /><br /><br />Вчитель.<br />Упав Берлін. Іще боями гула розвихрена земля, <br />а вже з барвистими квітками вступила тиша на поля. <br />І сходив мир на доли й води і в гарячковий стук сердець. <br />Удари з заходу і сходу сказали ворогу: "Кінець!" <br />Кінець! Незборна правди сила, замовк гармат охриплий спів. <br />Кінець. І тиша оглушила людей, що звикли до громів. <br />І всі звели до сонця чола, що довго снилось їм у млі. <br />І стало тихо так навколо, мов не було іще ніколи <br />такої тиші на землі. <br /><br /><br />Учень.<br /><br />Хочеться зібрати всі квіти землі і покласти їх до ніг ветеранів.per65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-70943056340153775282010-05-11T08:10:00.000-07:002010-05-11T08:18:41.945-07:00Вклонімося великим тим рокам.....<span style="font-style:italic;"><blockquote></blockquote></span><span style="font-weight:bold;">Тема: Пам*ять подвигу</span><br />Мета: Виховувати у дітей гордість і вдячність воїнам -визволителям за перемогу над фашистами, розширити, уточнити знання і уявлення про трагічні дні війни.<br />Обладнання: малюнки, які відображують щасливе життя в мирний час та зображують страхіття війни, букет живих квітів.<br /><br />ХІД УРОКУ<br />І.Організаційна частина<br /> Дошка поділена на дві частини.На одній частині яскраві кольорові малюнки з усміхненими обличчями дітей.,відображенням щасливого дитинства в мирний час,а на іншій-чорно-білі малюнки із зображенням страхіть війни,нещасних дітей та матерів.<br />-Увжно розгляньте ці малюнки та висловіть свою думку:про що йтиме мова на сьогоднішньому уроці?(Діти висловлюють думки).<br /><br />ІІ.Повідомлення теми й мети уроку<br />-Ви дізнаєтесь про свято 9 Травня та про події Великої Вітчизняної війни.<br /><br />ІІІ.Бесіда<br />-Чи мало свят дарує нам весна.Та найбільш хвилююче для нас-величне свято Перемоги. Це свято не затьмариться в віках,в цей день люди завжди нестимуть квіти на могилу Невідомого солдата.І нині через 65 років після закінчення війни,серця сповнені глибокою вдячністю до воїнів,які здобули Перемогу.<br /><br />У день глибокого квітучого маю<br />До тебе,людино,звертаюсь,волаю.<br />Залиш на хвилину щоденні турботи,<br />З собою побудь у глибокій скорботі.<br /><br />Згадай чоловіка,товариша,брата,<br />Дружину,сестру чи посивілу матір.<br />Усіх,хто кував перемогу й загинув<br />За тебе,за мене,за всю Батьківщину.<br /> <br />Згадай усіх ,замордованих,вбитих,<br />І гідно живи їх житям недожитим.<br /><br />-Страшною і кривавою була та війна-найжорстокішою з воїн в усій історії людства.Вона принесла на нашу землю страшні руїни.Протягом майже чотирьох років продовжувалась неослабна битва з ворогом.Шлях до перемоги був довгим і важким.В боях наші солдати появляли мужність і героїзм.<br /> І сьогодні ми знову переживаємо біль,згадуємо звитяжний подвиг героїв, які в облозі,задихаючись від ран,від спраги,нестачі снарядів,відповіли на ультиматум ворогів командою:»Вогонь!»<br /><br />-І ми зрозуміли не десь і не хтось,<br />А тут ось на смерть ми станем.<br />Станемо тут!Хочби й довелось<br />Бачити світ востаннє.<br /><br />-Ця війна була особливою.І називалась вона Великою Вітчизняною,бо вся країна від малого до великого піднілась на боротьбу з ворогом.Свою частку в перемогу внесли і діти.В роки війни тисячі їх боролись на фронті, в діючій армії, підпіллі, партизанських загонах.<br />(розгляд малюнків)<br /><br />-За Батьківщину у боях вмирали<br />Однаково дорослі і малі…<br />За довгі роки ми не розшукали<br />Усіх могил солдатських на землі.<br />Там сплять твої ровесники-орлята<br />Тепер булиб уже із них орли!<br />Схилися ж над могилами солдатів,<br />Що у боях за тебе полягли.<br /><br />-Скільки років минуло,а й сьогодні в очах ветеранів вогніють шляхи Великої Вітчизняної війни.Вони пам*ятають страшні картини боїв,які точилися там,де нині колосяться ниви,буяють квіти,дзвенить пташиний спів.<br /> Та час невблаганний.Усе більше йде з життя сивочолих ветеранів,обпалениї вогнем війни.Тим з більшою вдячністю,любов*ю й піклуванням ми повинні ставитись до тих,карбуючи в пам*яті кожне їх слово.<br /><br />ІУ.Складання розповіді за малюнком.<br />(На малюнку дідусь у військовому костюмі показує пожовклі фотографії своїх бойових побратимів своїм онукам).<br />-Як одягнений дідусь?<br />-Чому в нього так багато орденів та медалей?<br />-Який настрій у дідуся?<br />-Що показує дідусь онукам?<br />-Яким голосом розповідає старий фронтовик про своїх друзів?<br />-Як діти ставляться до дідуся?<br />(Діти відповідають на питання та складають розповідь).<br /><br />У.Підсумкова бесіда.<br />-65 років минуло з Дня Перемоги.Наш народ пам*ятає своїх героїв.<br /><br />Ми думаємо про вас,<br />Хто не вернувся з битви.<br />Ми пам*ятаємо вас і через сотні літ<br />Ми будемо за вас свій отчий край любити.<br />І на землі своїй лишати добрий слід.<br /> <br />-Як ми можемо з вами віддати шану чим полеглим бійцям?<br />-Покласти квіти до могили полеглим бійцям,вшанувати пам*ять хвилиною мовчання.<br />Хвилина мовчання.<br /><br />-Щоб ми з вами побажали собі і всім людям?(відповіді дітей)<br />-Щоб всі народи на світі жили в добрі і злагоді.<br />-Щоб ніхто не сварився.<br />-Щоб мир був на землі.<br />-Так,діти,ми проти війни!Геть війну!(знімають чоно-білі малюнки).<br /> <br /><br /><br /><span style="font-weight:bold;">Вклонімося великим тим рокам</span><br /><br />Встеляйте квітами дороги,<br />Дзвінкі заспівуйте пісні.<br />Сьогодні свято Перемоги,<br />Найкраще свято на землі.<br /><br />В цей день травневий, повний квіту,<br />По всьому світі вість пройшла:<br />Фашистські орди вже розбито,<br />Народу мужності хвала!<br /><br />Із року в рік часопис віддаляє<br />Своїх нащадків далі від війни.<br />Та травень знов і знов нагадає,<br />Як із життя ішли його сини.<br /><br />- Добрий день, шановні гості нашого свята!<br /><br />- Ми щиро вітаємо вас із 65-ою річницею світлого свята Перемоги!<br /><br />- Неспинно спливають роки. Все далі відходять в історію грізні роки Великої Вітчизняної війни. Давно відлунали канонади запеклих боїв, поросли травою окопи, над землею знову сходять мирні світанки. Але щороку 9 травня ми несемо квіти ветеранам, схиляємося у пошані перед пам*ятниками спочилим солдатам, дякуємо за мирне небо, за життя, за щастя і свободу, за нашу вільну Батьківщину.<br /><br />- Цього дня по всій Україні вкриваються весняними квітами і величні пам*ятники, і скромні обеліски. І це означає, що пам*ять народна жива, що подвиг загиблих не забутий. Свято Перемоги – радісне і гірке. Радісне, тому що воно принесло на нашу землю мир. А гірке, бо ціна цієї радості – життя мільйонів наших співвітчизників.<br /> <br />- У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати.<br /><br />- Мільйонам людей назавжди врізався в пам'ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.<br /><br />- Без оголошення війни німецькі війська перейшли кордон України. Перші вибухові розкати почула рідна земля.<br /><br />Надходив ранок. Червень. Двадцять друге.<br />Народжувався день із квітів і роси.<br />Такі жита, що не дістать рукою, <br />Така блакить ,що в серці не вмістить.<br />І раптом поле стало полем бою,<br />І сонце зупинилося на мить.<br />І танки здибились перед житами,<br />Вторгаючись в густий клубчастий дим!<br />І бризнув колос на броню сльозами,<br />І зерном бризнув, трепетним, живим.<br /><br />Перші бомби на Київ упали –<br />І земля сколихнулась до дна.<br />Грізно радіо скрізь залунало,<br />Почалась Вітчизняна війна.<br /><br />Спинись, проклятий супостате, <br />На світ востаннє подивись: <br />За тіло матері розп'яте <br />Сини на пару піднялись. <br /><br />У бій за наші ниви, <br />За ясний сміх дитячий, <br />За юний спів щасливий, <br />За славний труд гарячий. <br />Вперед, полки суворі, <br />Під прапором свободи, <br />За наші ясні зорі, <br />За наші тихі води. <br /><br /><br />Сонце палило нестерпно, Гнулось садове гілля. <br />Падали яблука в серпень, Глухо стогнала земля. <br />Рвали снаряди їй груди. Всюди гриміла війна, <br />Падали скошені люди, їх не щадила війна. <br /><br />- Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини - це трагедія. А коли мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.<br />- Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя фашизму з книг, документальних та художніх фільмів. Все менше залишається тих, хто пам'ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду.<br />- На окупованій території гітлерівці знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Вони масово розстрілювали жителів міст і сіл, не жаліючи ні старих, ні малих, піддавали нелюдським тортурам полонених солдатів і офіцерів, партизанів, підпільників, тисячами примусово вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини, руйнували пам'ятники національної культури, житлові будинки, підприємства, розкрадали майно громадян та загальнонаціональні цінності. Ідеологи фашизму проповідували надуману расову теорію про вищість арійської раси <br />- раси господарів, покликаних керувати іншими народами.<br /><br />- Люто ненавиділи фашисти радянських людей, слов'янські народи - поляків, білорусів, українців, росіян. Розроблялися і виконувалися плани масового фізичного знищення, поневолення тих, хто залишився живим.<br /><br />- Техніка знищення населення окупованих країн була садистською, сягнула небачених розмірів. Гітлерівці вкрили Європу павутиною похмурих катівень, організовували жахливі "фабрики смерті". Кров холоне в жилах при згадці про такі табори смерті, як Дахау, Освенцім, Майданек, Бухенвальд, Заксенхаузен та подібні їм, в яких по-звірячому закатовано й знищено декілька мільйонів чоловік. У концтаборах недолюдки творили злочини, яких історія людства ще не знала. Людей катували, практикували на них досліди, труїли газом, спалювали в крематоріях.<br /><br />- Для відбору німці ставили планку на висоті 120 см. Всі діти, які могли пройти під цією планкою, відправлялися до крематорію. Знаючи про це, діти витягувалися як тільки могли, піднімали вгору голови, стараючись потрапити до групи тих, кого залишають в живих...<br /><br />- Утилізовані "залишки" таборів смерті використовували. Одяг та взуття - у вжиток, волосся спалених в крематоріях жінок акуратно пакувалося в мішки і відправлялось на меблеві фабрики. Звірства фашистських загарбників носили масовий організований характер, були наслідками офіційних директив найвищих нацистських інстанцій.<br /><br />- Тільки на окупованій території СРСР фашисти замучили й знищили близько 10 млн. мирних жителів, в тому числі жінок, дітей, людей, похилого віку. Скрізь окупанти вводили примусову рабську працю з каторжним режимом. Мільйони людей, яких вивезли до Німеччини або залишили на окупованій території, утримувалися в неволі, як раби в давнину...<br /><br />Учень<br />" Березень, 12, Ліозно, 1943 рік. Дорогий, добрий татусю! <br />Пишу я тобі листа з німецької неволі. Коли ти, татусю, будеш читати цього листа, мене в живих не буде. І моє прохання до тебе, батьку: покарай німецьких кровопивць. Це заповіт твоєї помираючої доні. <br />Кілька слів про маму. Коли повернешся, маму не шукай. її розстріляли німці. Коли допитувалися про тебе, офіцер бив її нагайкою по обличчю. Мама не витерпіла і гордо сказала: "Ви не злякаєте мене побоями. Я впевнена, що чоловік повернеться назад і викине вас, підлих загарбників, звідси геть." І офіцер вистрелив мамі в обличчя... Мама не витерпіла і гордо сказала: "Ви не злякаєте мене побоями. Я впевнена, що чоловік повернеться назад і викине вас, підлих загарбників, звідси геть." І офіцер вистрелив мамі в обличчя... <br />Татусю, мені сьогодні виповнилося 15 років, і якщо б зараз ти зустрів мене, то не впізнав би свою доню. Я стала дуже худенька, мої очі запали, коси мені постригли наголо, руки висохли, схожі на граблі. Коли я кашляю, з рота йде кров - мені відбили легені. <br />... я рабиня німецького барона, працюю у німця Шарлена прачкою, перу білизну, мию підлогу. Працюю дуже багато, а їм два рази на день в кориті разом з свинями. <br />Живу я в сараї де дрова, в кімнату мені заходити не можна. Два рази я втікала від господарів, але мене знаходив їхній двірник. Тоді сам барон зривав з мене сукню і бив ногами. Я втрачала свідомість. Потім на мене виливали відро води і кидали в підвал. Тільки смерть врятує мене від жорстоких побоїв. <br />Не хочу більше мучитися рабинею у проклятих, жорстоких німців... тату, відомсти за маму і за мене. Прощавай, добрий татусю, йду помирати... <br />Твоя доня " <br /><br />- А скільки матерів, сестер, коханих чекали і не дочекалися своїх синів, братів, чоловіків. У народі надаремно кажуть, що час не владний над материнським горем. І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово "війна", вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче - життя у боротьбі з фашистськими загарбниками.<br /><br />До тебе, людино, звертаюсь:<br />Залиш на хвилину щоденні турботи.<br />З собою побудь у глибокій скорботі,<br />Згадай чоловіка, товариша, брата,<br />Дружину, сестру чи посивілу матір.<br /><br />Перед трагічною хвилиною мовчання<br />Словами говорити не можливо.<br />Оця хвилина більше нам розкаже,<br />Ніж тисячі, а чи мільйони слів.<br />Солдатів подвиг про який сьогодні<br />Дізнались ми, не вимовить словами,<br />А тільки серцем можна це сказати,<br />Але воно, нажаль, не має мови,<br />Лиш має біль. <br /><br />- Даваймо вшануємо пам*ять наших полеглих співвітчизників хвилиною мовчання. <br /> <br /> <br />У тиші урочистій до Пам'яті йдем, <br />Що в серці відлунює грізно. <br />У святому мовчанні над Вічним вогнем Схиляється наша Вітчизна. <br />Уклонимось тим, хто поліг у бою, <br />Хто покорив землю рідну собою. <br />Усім поіменно, хто впав у бою, <br />Хто відстояв нашу свободу. <br />Згадаємо всіх поіменно, <br />Серцем згадаємо своїм. <br />Це потрібно не мертвим, <br />Це потрібно живим. <br /><br />- Йшов 1945 рік. Велика Вітчизняна війна радянського народу проти фашистських загарбників наближалася до переможного кінця. Навесні Радянська армія підійшла до столиці фашистської Німеччини – міста Берліна. <br /><br />8 травня 1945 року представники німецького верховного командування підписали в Карлсхорсті ( передмістя Берліна) акт про капітуляцію збройних сил фашистської Німеччини. Ворог здався. Переможне завершення Великої Вітчизняної війни значило крах гітлерівського "нового порядку", звільнення поневолених народів Європи, врятування світової культури і цивілізації від фашизму. День 9 травня став Днем Перемоги, великим святом всього людства.<br /><br /><br /><span style="font-weight:bold;">65-річниця Великої Перемоги<br />Буковецька ЗОШ І-ІІ ступенів</span><br /><br />І.Загальношкільна лінійка<br />-Слово директора школи<br />-Доповідь вчителя історії<br />-Демонстрація документального фільму<br /><br />Щороку , 9 травня , ми святкуємо День Перемоги - перемоги над фашистськими загарбниками.<br />Цього року, 9 травня, ми будемо відзначати 65-у річницю світлого свята Перемоги! Шістдесят п*ять років над нами тихе , мирне небо . Ми радіємо ,що можна спокійно мріяти , жити . Але потрібно завжди пам*ятати , якою дорогою ціною завойоване наше щастя .<br />Із чого все почалось...<br />22 червня 1941 року , о 4 годині ранку , коли наша країна відпочивала від денних турбот і ніщо не віщувало біду, Німеччина , без оголошення війни ,вчинила напад на нашу Батьківщину .<br />Фашисти хотіли зруйнувати все , що було створено розумом та працею людей . Прагнучи панувати над цілим світом , гітлерівці не зупинялися ні перед чим : масово розстрілювали населення , не жаліючи ні старих , ні малих , піддавали нелюдським тортурам полонених , тисячами вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини . Фашизм приніс з собою звірство , розруху , голод , сльози .<br />У страхітливому вогнищі війни народилися мільйони героїв , чиї подвиги вічно житимуть у віках . Є герої відомі всім , а є – і взагалі нікому не відомі . На славу в ті моменти ніхто не розраховував . Просто вони знали : „Якщо не я , так хто ж ... „<br />Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна . Смерть однієї людини – це трагедія . А тут – мільйони ...<br />8 травня 1945 року представники німецького верховного командування підписали в Карлсхорсті ( передмістя Берліна ) акт про капітуляцію збройних сил фашистської Німеччини . Ворог здався.<br />І вже 9 травня газети сповістили : „МИ ПЕРЕМОЖЦІ !...”<br /><br />ІІ.Єдиний урок<br />(розробки уроків,сценарій тематичного вечору)<br /><br /><br /><br /><br /><span style="font-weight:bold;">НАЙВАЖЛИВІШІ ПОДІЇ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ<br />1941</span><br />22 червня-віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз<br />22 червня-20 липня-героїчна оборона Брестської фортеці<br />11 липня-19 вересня-героїчна оборона Києва<br />5 серпня-16 жовтня-героїчна оборона Одеси<br />8 серпня-перший наліт радянської авіації на військові об*єкти Берліна<br />1942<br />1 січня-підписання у Вашингтоні Декларації 26 держав<br />8 січня-20 квітня-загальний наступ Радянської Армії<br />12-29 травня-Харківська битва<br />18 грудня-радянські війська вступили на українську землю.1-ша гвардійська армія генерала В.І.Кузнєцова звільнила с.Півневку Меловського району Луганської області-перший населений пункт на території України<br />1943<br />13 січня-наказ Гітлера про тотальну мобілізацію<br />29 січня-15 лютого-наступальна операція радянських військ у Донбасі<br />Серпень-грудень-битва за Дніпро<br />21-22 вересня-вихід радянських військ до Дніпра<br />10-14 жовтня-ліквідація радянськими військами плацдарму ворога на лівому березі Дніпра;визволення Запоріжжя<br />3-13 листопада-Київська наступальна операція<br /><br />1944<br />5-10 січня-Кіровоградська наступальна операція<br />24-17 лютого-Корсунь-Шевченківська наступальна операція<br />26-27 березня-вихід радянських військ на державний кордон СРСР з Румунією на р.Прут;вступ на територію Румунії<br />26 березня-14 квітня-Одеська наступальна операція<br />8 квітня-1 травня-Кримська наступальна операція<br />6 червня-висадка військ союзників у Нормандії;відкриття другого фронту в Європі<br />13 липня 22 серпня-Львівсько-Сандамирська наступальна операція<br />17 липня-радянські війська вступили на територію Польщі<br />8 вересня-радянські війська вступили до Болгарії<br />20 вересня-вступ радянських військ до Чехословаччини<br />23 вересня-вступ радянських військ на територію Чехословаччини<br />28 жовтня-28 жовтня радянські війська повністю завершили визволення України<br />1945<br />12 січня-лютий-наступ радянських військ в Західних Карпатах<br />1 квітня-завершення визволення Угорщини<br />16 квітня-8 травня-Берлінська операція радянських військ<br />8 травня-підписання в Карлсхорсті акту про безумовну капітуляцію фашистської Німеччини<br />9 травня-День Перемоги над фашистською Німеччиною<br />9 серпня-початок бойових дій Радянських збройних сил на Далекому Сході<br />2 вересня-підписання акту про капітуляцію імперіалістичної Японії;закінчення Другої світової війни<br /><br />ДІТИ-ГЕРОЇ<br /> У страшні роки війни разом з дорослими взялися за зброю діти,щоб захищати Батьківщину.Хлопчики та дівчата йшли на фронт у військові частини,ставали дочками та синами полків.Вони гинули в боях,їх катували,але юні герої не здавались.<br /> Великі подвиги творили юні в роки війни.Багато дітей удостоєні високих урядових нагород.Партизани-українець Валя Котик,росіянин Льоня Голиков,білорус Мрат Казей,посмертно удостоєні звання Героя Радянського Союзу.Пам*ячники юним героям піднялися в Шепетівці на Хмельниччині,в Новгороді та в Мінську.<br /> У травні 1945 року розвіднику 130-ї окремої розвідувальної роти 149-їстрілецької дивізії Борису Дмитрієву виповнилося лише 13 років.Перше бойове завдання Борис одержав у грудні 41-го.Кілька днів він переодягнений розвідував дислокацію ворожих військ по лінії фронту.У боях на Курській дузі юний розвідник дістав медаль»За відвагу».Пізніше бойову доблесть його було відзначено орденами Червоного Прапора,Вітчизняної війни ІІ ступеня,двома медалями»За бойові заслуги».<br /> »У період окупації на території міста Краматорська діяла патріотична група медиків.Допомогу у врятуванні чотирьох командирів Червоної Армії надала 15-річна Люба Федченко»<br />З матеріалів Донецького обласного архіву.<br /> Люба постачала госпіталь в Краматорську продовольством.Кожна поїздка була небезпечною.В лютому 43-го року дівчинка вивезла на візку поранених командирів черех захоплену фашистами територію.За цей подвиг вона була нагороджена медаллю»За відвагу».<br /><br />ПАРТИЗАНИ ТА ПІДПІЛЬНИКИ<br /><br /> З перших днів війни розпочався партизанський рух проти фашистів в тилу ворога.Активною партизанською боротьба була в Україні,Білорусії,в багатьої областях Росії.Створювалися партизанські загони,полки,бригади та дивізії в кількості до 20 тис.чол.Під час війни в тилу ворога діяло 6200 загонів та підпільників, в яких воювало більше 1 млн.чол.Партизани знищили 58 бронепоїздів,50 тис.автомобілів,пустили під укіс 20 тис. ешелонів.Формування С.Ковпака,О.Сабурова,С.Гришина,О.Федорова та іш.звільняли в тилу великі території.До літа 1942 року таких територій було 11.Разом з партизанами воювали громадяни Чехословаччини,Польщі,Румунії,Югославії,Угорщини.Підпільщики збирали і передавали важливу інформацію,брали участь у диверсіях.<br /> Відважна діяльність партизан і підпільників отримала всенародне визнання.Близь 200 тис. учасників бойових дій нагороджені орденами та медалями,в тому числі понад 127 тис.медаллю»Партизан Великої Вітчизняної війни»І таІІ ступенів,233 відважним присвоєно звання Героя Радянського Союзу.<br /> З метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни,увічнення їхньої пам*яті був виданий указ Президента в 2001 році –установити День партизанської слави,який відзначають щорічно 22 вересня.<br /><br />ОБОРОНА КИЄВА<br /> <br /> Вже в перший день війни фашистська авіація бомбардувала Київ.Тисячі киян ішли до лав Червоної Армії.На початку липня в місті було створено 13 винищувальних батальйонів та 19 загонів народного ополчення в кількості 33 тис. чол.У будівництві оборонних рубежів навколо Києва брали участь 160 тис. жителів міста.7 липня почалася його оборона.Спроба захопити столицю не вдалася.11 липня ворога було зупинено.Радянські війська скували на підступах міста 17 німецьких дивізій,і надовго затримали наступ на столицю.Фашисти змушені були підтягувати додаткові сили.За наказом Головного командування 19 вересня наші війська залишили Київ.<br /> Під Києвом ворог втратив 100 тис. чол.. Оборона Києва тривала 70 днів.<br /> Фашисти встановили в Києві жорстокий окупаційний режим.Були створені Дарницький та Сирецький концтабори.Урочище Бабин Яр стало місцем масового знищення мирних жителів,євреїв та авійськових.Було знищено понад 200 тис.чол.,вивезено до Німеччини 100 тис.<br />6 листопада1943 року радянські війська звільнили столицю.Їм відкрилася страшна картина:будинки спалені,музеї,бібліотеки,театри пограбовані і зруйновані.Залишилось лише 176 тис. жителів.<br /> Після визволення столиця україни відродилася.В 1957 році було споруджено меморіальний комплекс Парк Вічної Слави.З1961 року Київ-місто-герой.У 1965 році в Голосіївському парку відкрито пам*ячник учаникам оборони міста.<br /><span style="font-weight:bold;">Куток бойової слави<br />Краєзнавчий музей</span><br /><br /><span style="font-weight:bold;">Сценарій свята до Дня Перемоги</span><br />З 16 квітня по 8 травня була проведена остання наступальна операція Великої Вітчизняної . Радянські війська , які на той час вже мали перевагу в живій силі та техніці , розбили берлінське угрупування противника на частини і оточили їх .Берлінською операцією командував Маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков .<br /><br />Ведучий 1. 20 квітня почався штурм Берліна . 25 квітня завершилося оточення берлінського угрупування , радянська армія зустрілася з частинами союзників – американською армією .<br />Ведучий 2. Битва за Берлін тривала до 2 травня . Особливо запеклим був штурм рейхстагу . Над рейхстагом замайорів Червоний прапор , який символічно став прапором Перемоги над фашизмом . Бої з окремими групами ворога , які проривалися з оточення, продовжувалися до 5 травня .<br /> Ведучий 1. Ішли солдати у бій із ворогом , проливаючи кров за кожен клаптик рідної землі , за кожну хату .Вони йшли до перемоги ,наближаючи її ціною власного життя . Комусь із них випало щастя пережити роки воєнного лихоліття , а комусь судилося спочити вічним сном , так і не побачивши мирної блакиті неба . Проте їх навіки об*єднали любов до Батьківщини і мрія про її щастя .<br /><br />Учень <br /> Рідна мати , Україно ,<br /> Чого мені треба : <br /> Цвіту променя ласкавого<br /> Та синього неба .<br /> Щоб степами широкими <br /> Колосилось жито .<br /> Щоб кулею багряною<br /> Ворога розбито.<br /><br /><br />Учень <br /> Щоб сини росли хороші<br /> Й доки ясночолі ,<br /> Щоб сміялись до схід сонця<br /> Вкраїнські тополі .<br /> Рідна мати , Україно ,<br /> Чуєш ,пісня лине ,<br /> Твоя слава ,твоя воля <br /> Повік не загине .<br /><br />Учень<br /> Молоденькі сади ми посадимо на кручі ,<br /> Яворами прикрасим дорогу походу .<br /> Де окопи , траншеї і піски сипучі ,-<br /> Яблунева веселка поклониться в воду .<br /><br />Учень<br /> Бліндажі придніпрові плугами розорем,<br /> Приберемо долини і скажемо : - Досить!<br /> Хто боровся , горів і натерпівся горя , <br /> Той достаток і щастя у хату приносить .<br /><br />Учень<br /> Солов*ями затьохкає ніч горобина <br /> І рясними дощами обірветься спека .<br /> Здрастуй , саду мій зелений , моя Україно,<br /> Як загірна веселка , як юність далека !<br /><br /><br />Ведучий 1. І от наступила весна 1945 року . Травень увірвався у серця , наповнив їх радістю .<br /> Ведучий 2. Здобута перемога , світ врятовано від фашизму , відроджується життя . День 9 травня став найщасливішим у житті тих , хто пам*ятає війну .<br /><br /> Учень<br /> Іде весна<br /> О , хто її не ждав<br /> Під небом голубим<br /> У кожнім домі<br /> Щоб перемога <br /> Гуркотом октав<br /> Прийшла до нас , <br /> Теплом і першим громом!<br /><br /> Учень<br /> Від куль ще стіни щерблені й діряві ,<br /> Ще згарища задимлені й сумні ,<br /> Та вже встають будівлі величаві,<br /> Як вічне заперечення війні .<br /> На риштуваннях цокають сокири,<br /> Увись зростають стіни на очах .<br /> І скоро дах запне руїни сірі , <br /> І засміються вікна у хатах .<br /><br /> Учень <br /> Йде по світу весна без війни,<br /> Без наляканих ночей і очей<br /> Тільки хвиля сивини<br /> По Хрещатику тече.<br /> Не сумує весна по війні<br /> У бузковому розмаї світів.<br /> Тільки зіроньки сумні,<br /> Наче очі матерів.<br /> <br /> Учень<br /> Сльоза зорі стоїть над обеліском,<br /> Сховавши клопоти людські і сни,<br /> Сьогодні ми поклонимося низько<br /> Усім, хто не прийшов з війни. <br /><br />Учень<br /> Їх прийняла війна, лишивши списки <br /> Загиблих у праведнім бою <br /> Застигли в тузі обеліски<br /> В гранітнім кам*янім строю.<br /><br /><br />Учень<br /> Вклонися, моя Україно,<br /> Тим людям величним і скромним,<br /> Що в назвах фронтів титанічних<br /> Пронесли наймення твоє,<br /> Ти словом достойним розкажеш<br /> Своїм поколінням, потомкам,<br /> Чому їм навічну пошану<br /> Твій вдячний народ віддає.<br /> Вони москвичі й костромчани.<br /><br />Учень<br /> Ми- не діти війни,<br /> Лихоліття страшного не знаєм,<br /> Із книжок про війну,<br /> Про запеклі бої ми читаєм.<br /> <br /><br /><br /><br />Учень<br /> Ми- не діти війни,<br /> Ми дітьми її тьми не були,<br /> Ми у мирі, у щасті,<br /> У тиші зросли.<br /> <br /><br />Учень <br /> Але пам*ять про те,<br /> Що накоїла чорна війна,<br /> В дні травневі щорічно<br /> В душі ожива.<br /> <br />Учень<br /> Ми- не дозволимо <br /> Жаху війни повторити <br /> Хочемо в мирі,<br /> Любові і радості жити. <br /><br /><br />Учень <br /> Низько в скорботі<br /> Знамена схиляємо<br /> Клятві священній<br /> Навік присягаємо.<br /> Іменем сина, що батька не знав!<br /> Іменем батька, що синів поховав!<br /> Іменем жінки, що овдовіла!<br /> Іменем матері, що посивіла!<br /> Іменем пам*яті з роду до роду! <br /> Іменем чесним, священним народу!<br /><br />Ведуча<br /> 8 травня 1945 року представники німецького верховного командування підписали в Карлсхорсті (передмістя Берліна) акт про капітуляцію збройних сил фашистської Німеччини. Ворог здався. Переможне завершення Великої Вітчизняної війни значило крах гітлерівського «нового порядку» , звільнення поневолених народів Європи, врятування світової культури і цивілізації від фашизму. День 9 травня став Днем Перемоги, великим святом всього людства.<br /><br />У виконанні дівчат звучить пісня «День Победы».<br /><br />Педагог-організатор<br />Соломко Т.В.per65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-35817763670399132602010-05-11T08:01:00.000-07:002010-05-11T08:09:17.493-07:00«РОКИ, ОБПАЛЕНІ ВІЙНОЮ...»<a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhqkXRaOHioz8mK4lZmvfju2d_aRlkygFoa960zp1dtsY4ZdqXw0PuOV_nfAg_yxId9DXg96l8afOKvzMZA33YNtpWtHxAFhmA-vi64EJuaRZCOtaX2scrYFQJNVlD7RbLseU-Lyt9b6Uao/s1600/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D1%8B%D0%BC%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B92.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 240px; height: 320px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhqkXRaOHioz8mK4lZmvfju2d_aRlkygFoa960zp1dtsY4ZdqXw0PuOV_nfAg_yxId9DXg96l8afOKvzMZA33YNtpWtHxAFhmA-vi64EJuaRZCOtaX2scrYFQJNVlD7RbLseU-Lyt9b6Uao/s320/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D1%8B%D0%BC%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B92.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5470029524632633954" /></a><br /><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhdEbaO7k8eti1ObLwGRYBwlPD0RVkOBGIHaHMhc7xkm0dbQht7Qfby0lX8j00p9PEmnMHltkw7TsnkbLwnW26y9O1SgDJVqffKXnU05NkZXvcgVFGtq1IxP68h9Gqk0uhb9pUc37qGkZXv/s1600/1.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhdEbaO7k8eti1ObLwGRYBwlPD0RVkOBGIHaHMhc7xkm0dbQht7Qfby0lX8j00p9PEmnMHltkw7TsnkbLwnW26y9O1SgDJVqffKXnU05NkZXvcgVFGtq1IxP68h9Gqk0uhb9pUc37qGkZXv/s320/1.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5470029256781006018" /></a><br />«РОКИ, ОБПАЛЕНІ ВІЙНОЮ...»<br /> Виховна година у 6-му класі<br /><br />Вчитель. Війна... Велика Вітчизняна війна радянського народу проти фашистських загарбників. Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині в Україні. Воїни-переможці проявили чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися за кожний клаптик рідної зем¬лі, до останнього подиху, до останньої краплі крові, вистояли і перемогли.<br />Для України ціна тієї перемоги жахлива — мільйони людських життів, зруй¬нована економіка. Кожен другий воїн поліг у боях, кожен другий з тих, хто залишився у живих, був поранений. І сьогодні ми поговоримо про цю вій¬ну, долі людей, які були обпалені нею.<br />Велика Вітчизняна війна - визвольна війна проти фашистської Німеч¬чини та її союзників, складова частина другої Світової війни 1939-1945 років почалася після нападу Німеччини. План нападу на Радянський Союз от¬римав назву «Барбароса» на честь жорстокого германського імператора Фредеріка Барбароса, який жив у XII ст., командував лицарським військом і про¬лив багато людської крові. Назва «Барбароса» визначає характер війни як жорстокий винищувальний, руйнівний. Такою війна і замислювалась фа¬шистською верхівкою. Але виконання цього плану було зірване героїчною<br />боротьбою нашого народу.<br />Військово-стратегічний план — знищення за 1,5-2 місяці радянських збройних сил, захоплення території до Волги і Уралу. На початку війни Ні¬меччина та її союзники мали чисельну і технічну перевагу.<br />22 червня 1941 року на світанку без оголошення війни німецькі війська віроломно напали на Радянський Союз.<br />Учениця<br />Все починалося з грому небесного <br />Такого жорстокого, такого нечесного. <br />Із ненависного, злісного грому, <br />Який на світанку вигнав із дому. <br />Учень<br />А небо світле закрили чорні хрести! <br />Господи, Боже! Якщо ти є, захисти!<br />Крізь руки удвір гусенята малі... <br />І кров на травиці... І кров на землі... <br />І шипить у ставку гаряче залізо,<br />І полум'я дике шугає над лісом... <br />І мама мовчазно-бліді, мов стіна... <br />І тато поволеньки кажуть: «Війна».<br />(О. Роздольський)<br />У ч е н й ц я. «У кожного солдата був перший бій. Він, цей бій, на все життя, і в очікуванні його до людини приходить істина, прозріння, усвідом¬лення себе і свого місця на землі. Коли я побачив убитих — і ворогів, і на¬ших бійців, скирти трупів — мені більше не захотілося воювати. Ніколи...»<br />— так пише А. С. Буковський, учасник війни, кінорежисер.<br />У ч е н й ц я. Українською землею двічі прокотився руйнівний воєнний шквал. Оборонні та наступальні бої точилися на її території. Керівництво фашистської Німеччини велику увагу приділяло окупації України. Багата природними ресурсами, продовольством, Україна була ласим шматком для нахабних загарбників.<br />Учень. І земля України, і люди стогнали під поганим чоботом фа¬шистського звіра. Не можна забути ті жахи, що творили нелюди. Фашист¬ські окупанти створили на території України понад 230 концтаборів і гет¬то. Сотні тисяч військовополонених жінок, дітей, старих, інвалідів стали в'язнями. За час окупації України гітлерівці знищили понад 5 млн чоловік, 2,4 млн вивезли на роботу до Німеччини. Не міг терпіти народ такої нару¬ги. Страшним був гнів народу. І малі, і старі переповнені ненавистю боро¬лися проти фашистів.<br />Учениця. Гітлерівська Німеччина і її керівництво наш народ недо¬оцінили. Вистояти і перемогти в такій страшній війні могло лише згуртова¬не, об'єднане спільністю інтересів і мети суспільство.<br />Ті ж глибинні витоки патріотизму, що й на фронті, народжували масо¬вий трудовий героїзм людей, які працювали в тилу, забезпечували фронт усім необхідним для розгрому ворога.<br />Учениця. Свій величезний внесок у перемогу зробило мистецтво — джерело, з якого живилась велич і сила народного духу в перші години вій¬ни була написана пісня «Священная война», яка стала воістину народною. . Текст цієї могутньої пісні вперше було опубліковано 24 червня 1941 року. Автор Василь Лебедєв-Кумач. Композитор Александров писав: «Рапто-вий напад ворога визнав в мені, як і у всіх радянських людей, почуття гніву і помсти. Я ніколи не був військовим спеціалістом, але в моїх руках опи¬нилась могутня зброя — пісня. Пісня, яка також може нищити ворога як і будь-яка зброя». Олександр Александров, збентежений силою рядків вір¬ша Лебедєва-Кумача, надрукованого в газеті «Известие», написав музику. Так народилась пісня-закпик «Священная война». Вона стала гімном для всіх радянських людей, її співали і на фронті, і в глибокому тилу, вона лу¬нала по інший бік фронту, у фашистських таборах смерті.<br />(Звучить пісня «Священная война».)<br />Учениця<br />З нею пішли на фронт і наші земляки.<br />Учень. Слово ветеранам.<br />(Виступи ветеранів про долю і подвиги людей рідного краю.)<br />Вчитель. Ось прийшов 1945 рік. Велика вітчизняна війна наближалась до переможного кінця. Над Рейхстагом замайорів червоний прапор. Во¬рог здався. День 9 травня став Днем Перемоги, великим святом для всьо¬го людства.<br />Вчитель<br />Упав Берлін. Іще боями <br />Гула розвихрена земля <br />А вже з барвистими квітками <br />Вступила тиша на поля.<br /><br />І сходив мир на доли й води,<br />І в гарячковий стук сердець<br />Удари з заходу і сходу<br />Сказали ворогу: «Кінець!».<br />Кінець! Незборна правди сила,<br />Замовк гармат охриплий спів.<br />Кінець. І тиша оглушила<br />Людей, що звикли до громів.<br />І всі звели до сонця чоло,<br />Що довго снилось їм у млі<br />І стало тихо так навколо,<br />Мов не було іще ніколи<br />Такої тиші на землі<br />(В. Сосюра)<br /><br />В ч ит е л ь. День 9 травня 1945 року увійшов однією з найважливіших дат у вітчизняну і світову історію. Радянський Союз на своїх плечах виніс тягар війни, поклав на вівтар найтяжчі жертви, врятував людство від фа¬шистської чуми.<br />«Ми високо цінуємо дивовижний вклад, внесений Радянським Сою¬зом у справу цивілізації та свободи. Ви продемонстрували здатність свобо¬долюбного і надзвичайно хороброго народу розтрощили злі сили варварс¬тва, якими б потужними вони не були», (з послання Президента СІЛА Г. Тру-мена Й. Сталіну)<br />«Кампанії, проведені Червоною Армією, відіграли найважливішу роль у поразці Німеччини. Уміння радянських керівників, хоробрість і вит¬ривалість їхніх бійців •— чоловіків та жінок — викликають захоплення у всіх». (Д. Ейзенхауер, верховний командуючий союзними експедиційними си¬лами)<br />Героїзм радянських воїнів був високо оцінений----понад 11, 5 тисяч удостоєно звання Героя Радянського Союзу.<br /><br />Учениця<br />Знову травень, знову свято,<br />Сивий голубе, солдате,<br />Пригадаються тобі фронтові дороги.<br />Знову травень, знову свято,<br />Сивий голубе, солдате,<br />Свято слави, свято честі, свято Перемоги!<br />(О. Кононенко)<br />(Звучить пісня «День ПобедьІ» (Д. Тухманов, В. Харитонов).)<br />Вчитель. Йшли роки, гоїлися рани, зростали повоєнні покоління. Понад шість десятиліть тому земля нашої держави була звільнена від завой¬овників. Все менше залишається учасників Великої Вітчизняної війни. Честь їм і шана живим! Вічна слава загиблим! Хай не згасає пам'ять про героїв!<br />(Хвилина мовчання.)<br />«Свято Перемоги»<br />1-й учень<br />Весна іде, і переможним кроком <br />В тюльпановому вічному вогні <br />Йде травень крізь хвилини, дні і роки, <br />Несе нащадкам спогади свої.<br />2-й учень<br />Весна іде квітчасто, гордо, юно, <br />Як втілення найчарівніших снів. <br />О весно красна, ти ще не забула <br />В історії своїй жахливих днів? <br />3-й учень<br />Із року в рік часопис віддаляє <br />Своїх нащадків далі від війни. <br />Та травень знов і знову нагадає, <br />Як із життя ішли його сини.<br /><br />Ведучий. Добрий день, шановні гості нашого свята!<br />Ведуча. Ми щиро вітаємо вас із... (називає річницю) річни¬цею світлого свята Перемоги!<br />Ведучий. Неспинно спливають роки. Все далі уходять в іс¬торію грізні роки Великої Вітчизняної війни. Давно відлунали канонади запеклих боїв, поросли травою окопи, над землею зно¬ву сходять мирні світанки. Але щороку 9 травня ми несемо квіти ветеранам, схиляємось у пошані перед пам'ятниками спочилим солдатам, дякуючи за мирне небо, за життя, за щастя і свободу, за нашу вільну Батьківщину.<br />Ведуча. Цього дня по всій Україні вкриваються весняними квітами і величні пам'ятники, і скромні обеліски. І це означає, що пам'ять народна жива, що подвиг загиблих не забутий. Свято Пе¬ремоги — радісне і гірке. Радісне, тому що воно принесло на нашу землю і землю багатьох інших братніх країн мир. А гірке, бо ціна цієї радості — життя мільйонів наших співвітчизників.<br />Ведучий. Люди старшого покоління ніколи не зможуть за¬бути перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фа¬шистської навали, димом згарищ, громом вибухів звалився він на мирні міста та села. Неділя 22 червня 1941 року увійшло в історію як вогняна дата початку найстрашнішої війни<br />Ведуча. На боротьбу із німецько-фашистськими загарбника¬ми піднялись мільйони.<br />Звучить запис пісні «Вставай, страна огромная». Наперед виходять учні-читці.<br />4-й учень (на фоні пісні)<br />Сонце палило нестерпно, Гнулось садове гілля. Падали яблука в серпень, Глухо стогнала земля.<br />Рвали снаряди їй груди, Всюди гриміла війна, Падали скошені люди, їх не щадила війна.<br />5-й учень<br />У бій за наші ниви, За ясний сміх дитячий, За юний спів щасливий, За славний труд гарячий.<br />Вперед полки суворі, Під прапором свободи, За наші ясні зорі, За наші тихі води.<br />Ведуча. Ішли солдати у бій із ворогом, проливаючи кров за кожен клаптик рідної землі, за кожну хату. Вони йшли до пере¬моги, наближаючи її ціною власного життя. Комусь із них випало щастя пережити роки воєнного лихоліття, а комусь судилося спо¬чити вічним сном, так і не побачивши мирної блакиті неба. Про¬те їх навіки об'єднали любов до Батьківщини і мрія про її щастя.<br />У залі пригашують світло. На екрані один за одним з'являються кадри зі слайдів. Наперед виходять учні-читці.<br />6-й учень<br />Рідна мати, Україно, Чого мені треба: Цвіту променя ласкавого Та синього неба.<br /><br />Щоб степами широкими Колосилось жито. Щоб кулею багряною Ворога розбито.<br /><br /><br />7-й учень<br /> Щоб сини росли хороші<br />Й дочки ясночолі,<br />Щоб сміялись до схід сонця<br />Вкраїнські тополі.<br />Рідна мати Україно,<br />Чуєш, пісня лине,<br />Твоя слава, твоя воля<br />Повік не загине.<br />Звучить тиха музика. 8-й учень (на фоні музики)<br />Молоденькі сади ми посадимо- на кручі,<br />Яворами прикрасим дорогу походу.<br />Де окопи, траншеї і піски сипучі,—<br />Яблунева веселка поклониться в воду.<br />9-й учень<br />Бліндажі придніпрові плугами розорем, Приберемо долини і скажемо: — Досить! Хто боровся, горів і натерпівся горя, Той достаток і щастя у хату приносить.<br />10-й учень<br />Солов'ями затьохкає ніч горобина, І рясними дощами обірветься спека. Здрастуй, саду мій зелений, моя Україно, Як загірна веселка, як юність далека!<br />Ведучий. І от наступила весна 1945 року. Травень увірвався у серця, наповнив їх радістю.<br />Ведуча. Здобута перемога, світ врятовано від фашизму, відроджується життя. День 9 травня став найщасливішим у жит¬ті тих, хто пам'ятає війну.<br />На екрані з'являється святкова заставка. Наперед виходять учні-читці.<br />11-й учень<br />Іде весна. О, хто її не ждав Під небом голубим У кожнім домі, Щоб перемога Гуркотом октав Прийшла до нас, Теплом і першим громом!<br />12-й учень<br />Від куль ще стіни щерблені й диряві, Ще згарища задимлені й сумні, Та вже встають будівлі величаві, Як вічне заперечення війні. На риштуваннях цокають сокири, Увись зростають стіни на очах. І скоро дах запне руїни сірі, І засміються вікна у хатах.<br />Звучить музика. До залу входить танцювальний гурт, виконує вальс.<br />Ведуча. Друзі, сьогодні до нас завітали почесні гості, лю¬ди, які наближали світлий день Перемоги. Це наші шановні ве¬терани, їхні груди у медалях, скроні вже давно вкриті сивиною. (Звертається до гостей свята.) Дорогі наші ветерани! Ми, ваші нащадки, звертаємося до вас зі словами вдячності за ваші муж¬ність і героїзм. Спасибі вам за мирне сьогодення, за нашу щас¬ливу юність, за вільну землю.<br />Наперед виходять учні-читці. <br /> 13-й учень<br />Йде по світу весна без війни, <br />Без наляканих ночей і очей. <br />Тільки хвиля сивини <br />По Хрещатику тече. <br />Не сумує весна по війні <br />У бузковому розмаї світів. <br />Тільки зіроньки сумні, <br />Наче очі матерів.per65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-89369520598653559812010-05-11T07:53:00.000-07:002010-05-11T07:55:15.135-07:00«Роки, обпалені війною…»1. Провести уроки, присвячені 65-ій річниці Великої Перемоги <br /> 6 травня – Класоводи,<br /> Класні керівники.<br /><br />2. Провести урочисту лінійку, присвячену 65-ій річниці Великої Перемоги 7 травня – Класоводи,<br /> Класні керівники.<br /><br />3. Покладання гірлянди і квітів до пам’ятника Невідомому солдату <br /> 7 травня – учні школи.<br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /> <br /><br /> <br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br />Виховна година у 6-му класі на тему: «Роки, обпалені війною…»<br /> Кл. керівник Чокнадій М.М.per65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-71790530589768227992010-05-09T23:56:00.000-07:002010-05-10T14:04:07.961-07:00Фоторепортаж святкування Дня Перемоги у школі<a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh_wK18-jmitAxyUpS1tJTZlYcpt0NPCvfwgknAVt-dFU41-0oGPUwaJneNlq4QqiIFB8i4PQGtbipnCpg64b7jo-6qYOtI2aiZTeq0iAtktEoL-z0zmd6NL_1EJzZtN-hqZrjnrpPePwJP/s1600/PB240150.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh_wK18-jmitAxyUpS1tJTZlYcpt0NPCvfwgknAVt-dFU41-0oGPUwaJneNlq4QqiIFB8i4PQGtbipnCpg64b7jo-6qYOtI2aiZTeq0iAtktEoL-z0zmd6NL_1EJzZtN-hqZrjnrpPePwJP/s320/PB240150.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5469534005808499378" /></a><br />Ветеран Великої Вітчизняної війни ділиться спогадами про ті жахливі дні<br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgZH4dbbeQUnEXnwjOcdvDzEfDMYC7UOctSK3uvlhYHxC3iQaV2wDaT3fSp4O6tfLw50pHcV-kkIDAGJvtqionyShp5QTGw1xouRrIyOL2_RCqYn70Pg7AysbqDd4SJlXg0_3mjYY95EMIn/s1600/PB240144.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgZH4dbbeQUnEXnwjOcdvDzEfDMYC7UOctSK3uvlhYHxC3iQaV2wDaT3fSp4O6tfLw50pHcV-kkIDAGJvtqionyShp5QTGw1xouRrIyOL2_RCqYn70Pg7AysbqDd4SJlXg0_3mjYY95EMIn/s320/PB240144.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5469533722253365906" /></a><br /> Учні під час зустрічі з ветеранами<br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhJA__QTJO2bcDJFYqOnkahynPuj8rDTgPIuWymD_CV6XNI-t8SVNfHrDjpzV-npTqY4_tn4rj3-9kwCNb0jAlwNub3TPkBGdzK3tFCAKhQoVG3yJUO8GIIjkD6xOOUUUkoRsXY0l3IHFV7/s1600/PB240140.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhJA__QTJO2bcDJFYqOnkahynPuj8rDTgPIuWymD_CV6XNI-t8SVNfHrDjpzV-npTqY4_tn4rj3-9kwCNb0jAlwNub3TPkBGdzK3tFCAKhQoVG3yJUO8GIIjkD6xOOUUUkoRsXY0l3IHFV7/s320/PB240140.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5469533519976558146" /></a><br />Фото на пам"ять <br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjExl_krgcDtzi7HOHpY251IyIcV2guKovs6azISXU1PDVmPKyKexLGbcM1j4HObPqUX2RkcfYaDb4xEXyx5vcpHbqQIRn7EvMrw-aIAv4J1aGlVbAwHfcPc3GdhBU7VRUOV83FsW4s-zlJ/s1600/PB240138.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjExl_krgcDtzi7HOHpY251IyIcV2guKovs6azISXU1PDVmPKyKexLGbcM1j4HObPqUX2RkcfYaDb4xEXyx5vcpHbqQIRn7EvMrw-aIAv4J1aGlVbAwHfcPc3GdhBU7VRUOV83FsW4s-zlJ/s320/PB240138.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5469533273651742914" /></a><br />Зустріч з ветеранами Великої Вітчизняної війни, жителями села Гукливий<br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhdBROnVTuxEw6FEg8cv793B6uhRcU3T-kTYZ952DKzeBOMMXuCxHd8kAPReXamS1R6bsRDNPTGFhBtsj5ydqkY42zCeJ8UVQjlt3aG6h62wnMIfLwgNT_fv_u0ZEX-rCl4SgbWibRcjhnv/s1600/PB240116.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhdBROnVTuxEw6FEg8cv793B6uhRcU3T-kTYZ952DKzeBOMMXuCxHd8kAPReXamS1R6bsRDNPTGFhBtsj5ydqkY42zCeJ8UVQjlt3aG6h62wnMIfLwgNT_fv_u0ZEX-rCl4SgbWibRcjhnv/s320/PB240116.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5469533050351269330" /></a><br />Плакат до Дня Перемоги намалювали юні художники школи, фотомонтаж з фотографій боїв Великої Вітчизняної війни у кутку Бойової Слави<br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhhMwdC1n_4WBeDPazPiLUTblduB9emdjgoN06XCTPmKZixkUCEKy_IISzPhfr0v-7uRRXje5P8FdFbJ_FbwfW2yor55vE91aB6SQXIkzKfB43dWwwlknaX-GgbJ8HnOvED0skrMvzVFulx/s1600/PB240114.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhhMwdC1n_4WBeDPazPiLUTblduB9emdjgoN06XCTPmKZixkUCEKy_IISzPhfr0v-7uRRXje5P8FdFbJ_FbwfW2yor55vE91aB6SQXIkzKfB43dWwwlknaX-GgbJ8HnOvED0skrMvzVFulx/s320/PB240114.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5469532918260147346" /></a><br />Плакат - вітання до Дня Перемоги<br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg-u7Yy6NPJhNRfhT30woIsujxwwtzF2wTV9eAbxZu55hD5vCGG6c_p0F6PIA-x4KctSvqpFGqCxwHWu0z_heCdHkeita-r9QLNnL3zXZdh3c03dAHfA6QU-AKJb6xIoVtFmBLTrNCvY3nJ/s1600/PB240112.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg-u7Yy6NPJhNRfhT30woIsujxwwtzF2wTV9eAbxZu55hD5vCGG6c_p0F6PIA-x4KctSvqpFGqCxwHWu0z_heCdHkeita-r9QLNnL3zXZdh3c03dAHfA6QU-AKJb6xIoVtFmBLTrNCvY3nJ/s320/PB240112.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5469532668248914066" /></a><br />Учні школи на урочистій лінійці, присвяченій 65 річниці Великої Перемоги<br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgqdINOd1lUQqCgJrY8SA2x56qve_shBuV0j8Sh9Xv3H6frXC_okqJXdQaKzI4UgSWaUAdgz2nPOr_hhEnZNoQjsS7OUJBlWZwwBS89znsEIUpr6sUysIiRgn3E7Fn6C-XQZgqyax1-C2wC/s1600/PB240110.JPG"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgqdINOd1lUQqCgJrY8SA2x56qve_shBuV0j8Sh9Xv3H6frXC_okqJXdQaKzI4UgSWaUAdgz2nPOr_hhEnZNoQjsS7OUJBlWZwwBS89znsEIUpr6sUysIiRgn3E7Fn6C-XQZgqyax1-C2wC/s320/PB240110.JPG" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5469531852206653442" /></a><br />Директор школи В.Гребеняк відкриває урочисту лінійку, присвячену 65 річниці Перемогиper65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-71296727703125624972010-05-09T07:31:00.000-07:002010-05-09T07:53:53.389-07:00Свято До 65 річниці Перемоги у Воловці<a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhGmxS64whXS53EqWUhki3N0iIUs4jIN6wZVM7w_iZg4lGoSOKoNmBxTW8oUyz65Qav2m2THXBI2kqM8bkP3u6QDhDtlzbb4yxWrluPzTLZceQLcATxEfrsCjVSON6OlFlo0MNki9Zm_WSK/s1600/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+204.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 234px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhGmxS64whXS53EqWUhki3N0iIUs4jIN6wZVM7w_iZg4lGoSOKoNmBxTW8oUyz65Qav2m2THXBI2kqM8bkP3u6QDhDtlzbb4yxWrluPzTLZceQLcATxEfrsCjVSON6OlFlo0MNki9Zm_WSK/s320/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+204.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5469282513216253554" /></a><br />Хореографічний колектив Центру позашкільної роботи і дитячої творчості на концерті, присвяченому 65 річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні, районний будинок культури<br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgXUzyq1yZxxeYpDi6gh-C-TBfdUxFiwlOrWmKqmRF6G-biyZcnpCcU1VFZhQm9VDEPvAnGdFM89tbwRIqZtR11_6hr2UnyWNukQn_6cWEuS3nlN26WZUrKohspsrx9mdnVV6599XR3kgq_/s1600/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+196.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 265px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgXUzyq1yZxxeYpDi6gh-C-TBfdUxFiwlOrWmKqmRF6G-biyZcnpCcU1VFZhQm9VDEPvAnGdFM89tbwRIqZtR11_6hr2UnyWNukQn_6cWEuS3nlN26WZUrKohspsrx9mdnVV6599XR3kgq_/s320/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+196.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5469282050194878802" /></a><br />Привітальна група з вихованців гуртків Центру позашкільної роботи і дитячої творчості разом з керівником Людмилою Чорней<br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgut42TZeWQJFlA8KJ0-1IO9kZtLMdAp6C-UIT-DsOEzX6zMR1wDMWH62NHLvAU5hd3EiORdscijyBrE9CW-vp11UP9WaBgjh2zzXp9BdSiuNIL7aLVvI23ecyekG8PjODTIgpSwsL_aqGI/s1600/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+195.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 218px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgut42TZeWQJFlA8KJ0-1IO9kZtLMdAp6C-UIT-DsOEzX6zMR1wDMWH62NHLvAU5hd3EiORdscijyBrE9CW-vp11UP9WaBgjh2zzXp9BdSiuNIL7aLVvI23ecyekG8PjODTIgpSwsL_aqGI/s320/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+195.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5469281306449121026" /></a><br />Голова РДА В.В.Ковбаско, голова райради В.Култан, селищний голова М.Яремчук, ветарни війни та гості на мітинку біля Вічного вогню на меморіальному кладовищі в смт.Воловець<br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh4w8MO6iPMIPNRSk9lkJN83PtQMmPRIU8FIxELBWRiIThKdrltQmb2yIPherMynY5BiEdcAy2_cZ1La-BFHvLroF8FeUlHJmkV6qmEo3S0lWYSTVXMqoqUMPggh8hxB90L_AnEfA-n0MJS/s1600/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+188.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh4w8MO6iPMIPNRSk9lkJN83PtQMmPRIU8FIxELBWRiIThKdrltQmb2yIPherMynY5BiEdcAy2_cZ1La-BFHvLroF8FeUlHJmkV6qmEo3S0lWYSTVXMqoqUMPggh8hxB90L_AnEfA-n0MJS/s320/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+188.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5469280795172199746" /></a><br />Воловчани вийшли на центральну вулицю щоб привітати ветаранів війни та взяти участь в урочистостях до 65 річниці Великої Перемоги<br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhPRUvQd15vU7V8Ly-Xf3vqy9HJRC3FAzYlIOBE0Rrp1cg1-lk_RSMKql_sEajG6zjTu5f5kPeK38VUMzPjcSxbGFB4gZQQIsxF7wVh5f27Dq04i6WGDImjzCMJMA69QQXUjCpFaAMDZ2va/s1600/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+187.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 238px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhPRUvQd15vU7V8Ly-Xf3vqy9HJRC3FAzYlIOBE0Rrp1cg1-lk_RSMKql_sEajG6zjTu5f5kPeK38VUMzPjcSxbGFB4gZQQIsxF7wVh5f27Dq04i6WGDImjzCMJMA69QQXUjCpFaAMDZ2va/s320/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+187.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5469280037684363554" /></a><br />Голова Воловецької РДА В.В.КАвбаско, голова Воловецької районної ради В.М.Култан ідуть разом з колоною святковою ходою центральною вулицею селища Воловець <br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgetuE-w2TQ-j5Q2Sx_CSG_QB34s78lGXIZU-C7XCj8mYgFCUFmh3gNsGUG2N48EPJvB5FYl_q-vgv3yyzSVKvROLzV-KKI6p_WfZCSYXojCW-ALJ-dY1wLWC2GDZsFYHKPYwhofjJCVUKe/s1600/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+186.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 179px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgetuE-w2TQ-j5Q2Sx_CSG_QB34s78lGXIZU-C7XCj8mYgFCUFmh3gNsGUG2N48EPJvB5FYl_q-vgv3yyzSVKvROLzV-KKI6p_WfZCSYXojCW-ALJ-dY1wLWC2GDZsFYHKPYwhofjJCVUKe/s320/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+186.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5469279912184732226" /></a><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjLVdu-m_vjw5re_G4MlJaY8GW902BGjXgGVdm8XtndxrvELiFINYK-47Htlw2d29SwAqavps-QuEU_qIe1-jKTA0ozaBsZb_EaWfhdWzJFoKYJPsz7YbrpnIw3ODTddN_0ycR7BVn23PG9/s1600/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+183.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjLVdu-m_vjw5re_G4MlJaY8GW902BGjXgGVdm8XtndxrvELiFINYK-47Htlw2d29SwAqavps-QuEU_qIe1-jKTA0ozaBsZb_EaWfhdWzJFoKYJPsz7YbrpnIw3ODTddN_0ycR7BVn23PG9/s320/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+183.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5469279585384304834" /></a><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhX3J8Z4_dT91Bn4r4jOMbZW0vjWMVYi2hVuhJWEhxZN5y98jWKakxkGppqNHAG4hGmgHZ2cqDoOshANsslZ1x3r3fC5S1kJSG9bJ5wPzLfg9qO4fQZu99hK8mfHPe8LwJvoLIiSXaf8M4s/s1600/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+180.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 292px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhX3J8Z4_dT91Bn4r4jOMbZW0vjWMVYi2hVuhJWEhxZN5y98jWKakxkGppqNHAG4hGmgHZ2cqDoOshANsslZ1x3r3fC5S1kJSG9bJ5wPzLfg9qO4fQZu99hK8mfHPe8LwJvoLIiSXaf8M4s/s320/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+180.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5469279268576949650" /></a><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjp9jYzPVbhyphenhyphennvlijVb1txqBf54EPN5hEnsvPgkMXtC69jAsyLawylGUd35AeZqwGHVl-LP_0JBO84mL3rvVSUc_b5ZVWM72WkjIIRYJyGmHAlKyQCefOoCDfb0z1dF71hgek_zgANF1vps/s1600/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+178.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 290px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjp9jYzPVbhyphenhyphennvlijVb1txqBf54EPN5hEnsvPgkMXtC69jAsyLawylGUd35AeZqwGHVl-LP_0JBO84mL3rvVSUc_b5ZVWM72WkjIIRYJyGmHAlKyQCefOoCDfb0z1dF71hgek_zgANF1vps/s320/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+178.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5469278927656802978" /></a><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiZKeqwiA5Dx_JmQcXXQ5T8Ju_-_aSznkfnhhCGnyVwr7Wy38BM3xKNvqz366MsejsY1gBsZBN4JlOwkfDPWuexTVVeOBInfztlJh6bPDKgTfk98RxMLE49a7qh4pyYcbtiSnj7Kjj_DLHo/s1600/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+177.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiZKeqwiA5Dx_JmQcXXQ5T8Ju_-_aSznkfnhhCGnyVwr7Wy38BM3xKNvqz366MsejsY1gBsZBN4JlOwkfDPWuexTVVeOBInfztlJh6bPDKgTfk98RxMLE49a7qh4pyYcbtiSnj7Kjj_DLHo/s320/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+177.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5469278656934746802" /></a><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhlUhREq2urNjtTRV_GONTZYx1CmSgqOS4-tBCNfgz7U5LH9bUkPjw8DpASz9-KQvyZEGerBg6l-5CL6lmCle-YkkatNSSgRL0zq0sSmzSMgMTFwOrTnVez6Fw-VzYuizDNkOv669EAgVX4/s1600/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+175.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 270px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhlUhREq2urNjtTRV_GONTZYx1CmSgqOS4-tBCNfgz7U5LH9bUkPjw8DpASz9-KQvyZEGerBg6l-5CL6lmCle-YkkatNSSgRL0zq0sSmzSMgMTFwOrTnVez6Fw-VzYuizDNkOv669EAgVX4/s320/%D0%98%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+175.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5469278459134609538" /></a>per65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-88472606733229224722010-05-09T07:28:00.000-07:002010-05-09T07:29:37.924-07:00Їх імена, їх подвижи житимуть вічно........Сторінка в розробціper65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-72304757517500822032010-05-09T07:26:00.000-07:002010-05-09T07:27:54.325-07:00Тих років не змовкне слава......Сторінка у розробціper65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-19568562549825265972010-05-09T07:25:00.000-07:002010-05-09T07:30:51.202-07:00Куток Бойової Слави Н.Ворітської школи - інтернатуІнформаціяper65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-32142105277481276972010-05-09T07:24:00.000-07:002010-05-09T07:25:29.517-07:00Куток Бойової Слави Н.Ворітської ЗОШ І-ІІІ ст.Інформаціяper65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-48758239366934837762010-05-09T07:16:00.000-07:002010-05-09T07:24:12.915-07:00Куток Бойової Слави Канорської ЗОШ І-ІІ ст.Ынформацыяper65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-86944065085285995562010-05-09T07:15:00.000-07:002010-05-09T07:16:06.333-07:00Куток Бойової Слави Гукливської ЗОШ І-ІІ стІнформаціяper65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-23791414869871943492010-05-06T21:53:00.000-07:002010-05-07T21:54:54.338-07:00Лінія Арпада на території ВоловеччиниЛінія Арпада на території Воловеччини.<br />Серед чарівних краєвидів Карпатських гір на Воловеччині вдало замасковано залишки бувалої міцності і неприступності оборонної Лінії Арпада, спорудження якої мало на меті захистити кордон Угорщини від свого сусіда СРСР. Сьогодні у спадок від лінії залишилося багато закинутих військових інженерних споруджень, зокрема окопів, дотів та дзотів, протитанкових надовбів тощо. <br />Якщо говорити про лінію Арпада , то на наш погляд, найбільшу увагу слід приділити частині лінії, яка проходила через села Під полоззя – Верхню Грабівницю. Саме в цьому селі знаходиться 1,5-кілометровий тунель із боковими відхиленнями. Це найбільш збережений і найбільш цінний в історичному сенсі об'єкт оборонних укріплень Лінії Арпада на території сучасного Закарпаття.<br /><br />Там зберігалась амуніція і зброя, були розташовані контрольні виходи, вентиляційні шахти. Це був військовий об’єкт, в якому були всі умови, щоб довго тримати оборону. <br />Сільські мешканці побоюються, що в цьому об’єкті можуть бути заміновані приміщення і до сьогоднішнього часу.<br />Угорці будували цей бункер у 1939-му році. Саме в той час у селі Підполоззя булла розташована їхня дивізія. У селі ще дотепер стоять дві будівлі, які вони спорудили. <br />Головний вхід до бункера був дуже добре продуманий інженерами. Це можна побачити, підійшовши до входу. Потужна бетонна стіна серед пагорба та залізні двері, які залишилися з тих часів свідчать про надзвичайний об’єкт, який ховався за ними. <br />86-тирічний Іван Сивній, житель сусіднього села, пригадує, що під час будівництва бункера до нього навіть проклали вузькоколійку. <br /><br />За словами місцевих жителів, у бункері аж до відступу угорців розміщувалися склади, їдальня, спальні приміщення та навіть церква. Місцеві жителі припускають, що ці склади замуровані і заміновані.<br /> Існує така версія, що НКВД після війни більшість об'єктів підірвало під гаслом «щоб бандерівці не заводилися», а в тих об'єктах, які підірвати було важко або неможливо, стратегічно важливі ходи та приміщення залили кількома машинами бетону. Подейкують, з цього бункера йшли підземні ходи до інших укріпрайонів, наприклад, Ужоцького, інші варіанти – що є підземний тунель, який веде до Нижніх Воріт. Важко повірити в таке, але все може бути. Достовірна карта підземелля знаходиться в Угорщині, і можливо колись ми зможемо дослідити, куди ж все-таки ведуть підземні тунелі з бункера. <br /> Цей обЄкт, за словами місцевих жителів, мав 7 поверхів вниз, під землю. Тунелі шириною близько 70 см заввишки 1.9 метра, великі галереї близько 2.5 м у висоту, і близько 3 м у ширину, <br /><br />Місцевих жителів до будівництва бункера не пускали - усі роботи виконували угорці та їх військовополонені. З одного до іншого приміщення бункера ведуть вузькі проходи. На окремих стінах видніються залишки комунікацій та дощечки, на котрих висіли лампи. З бункера є три запасні виходи, котрі ведуть назовні через люки, що знаходяться посеред галявин, Бункер має три поверхи, які на сьогоднішній день доступні для огляду та вивчення.<br />Із часу приходу радянської влади і аж до розвалу СРСР бункер формально знаходився під опікою військових. Усі входи опломбували, до підземелля ніхто з місцевих доступу не мав. За словами сільського голови Підполозянської сільради Дмитра Ісака, у 1991 році бункер як приміщення взяв в оренду один із місцевих жителів. Чоловік планував тут вирощувати шампіньйони. У бункері навіть зробили косметичний ремонт та відновили комунікації. Але у 1993 році підприємливий мешканець Воловеччини помер. Військові ж на той час відмовилися від утримання підземелля на своєму балансі. Даний об'єкт де-юре опинився у комунальній власності районної влади. Де-факто - став об'єктом без господаря. <br />У 2002 році сесія Воловецької райради передала бункер у комунальну власність Підполозянській сільраді. У 2006-му його взяв в оренду приватний підприємець із Виноградівщини, котрий хотів використати підземелля в якості туристичного об'єкта. Однак місцева прокуратура опротестувала рішення про передачу в оренду. <br />Наразі ж, наголошує підполозянський сільський голова Дмитро Ісак, сільрада готує нове рішення про передачу об'єкта в оренду. Однак потенційних інвесторів поки що нема...<br /><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhgnQ_wGeS7LoQ5g5bI95oAwU7Pj9mFXwGHYVs_lhBMu0gg8y01-C8ltnJstgArGagORGduxBPpCYB7_M7CdIY0NGtE3RQ3NOekJKblPyiS_xFFrbQaunF8EVS_mFUd-tfTKzAaDg9vh6-x/s1600/arpad-grabivnica-027.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 284px; height: 320px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhgnQ_wGeS7LoQ5g5bI95oAwU7Pj9mFXwGHYVs_lhBMu0gg8y01-C8ltnJstgArGagORGduxBPpCYB7_M7CdIY0NGtE3RQ3NOekJKblPyiS_xFFrbQaunF8EVS_mFUd-tfTKzAaDg9vh6-x/s320/arpad-grabivnica-027.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5468748120762481874" /></a><br />Запасний вихід з бункера в с.В.Грабівниця<br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjT_0VUTqwBcz_sR0EYepwsfoqtafrzLn2LtcOxZVEJY0QYaROheQ6ZqtLE2P9cV659xyepVOO9Gtfe80vu5TRGMMvVLOjLcCKSc0xYmMQY6qLr2t-qJAHSRgS_bIgVxY59zWrM1fAa9KS4/s1600/Arpada_Grechko_Brezhnev.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 197px; height: 320px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjT_0VUTqwBcz_sR0EYepwsfoqtafrzLn2LtcOxZVEJY0QYaROheQ6ZqtLE2P9cV659xyepVOO9Gtfe80vu5TRGMMvVLOjLcCKSc0xYmMQY6qLr2t-qJAHSRgS_bIgVxY59zWrM1fAa9KS4/s320/Arpada_Grechko_Brezhnev.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5468748020413648658" /></a><br /><br />Матеріал взято із пошуково-дослідницької роботи гуртка музейної справи Центру позашкільної роботиper65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-53567025791558314972010-05-06T21:48:00.000-07:002010-05-06T21:50:35.439-07:00«Лінія Арпада"- коротка історична довідка«Лінія Арпада"- коротка історична довідка<br /><br />Протяжність лінії – 350 км.<br /> Лінія Арпада створювалася в 1943-44 роках «для оборони від червоних орд» (цитата з книги військового історика). Потрібно було побудувати щось ефективне за мінімальні кошти, та ще і в найкоротші терміни. <br />Оборону на лінії Арпада вела 13-та піхотна дивізія 1-ї угорської армії. Найбільш укріплені райони - Ужоцький та Ясіня.<br />У Керешмезе (стара назва селища Ясіня) на площі в кілька десятків квадратних кілометрів розташовувалося 50 скельних дотів, безліч одномісних бетонних стрілецьких позицій міні-дотів, безліч протитанкових ровів, надовбнів, електричних загороджень. Радянські війська оволоділи цим укріпрайонів 28 вересня 1944, використавши «суворовському тактику» - обійшовши весь район через Свидовецький хребет. Оборонялися, втративши дві третини свого складу, відступили.<br />Перед Ужоцький перевалом був створений не менш потужний оборонний вузол. Зведено безліч протитанкових загороджень перемішаних з мінними полями і лісовими завалами.Мости, тунелі, і багато доріг були заміновані. На схилах гір було вирито безліч окопів з насиченими дротяними загородженнями. Вся долина річки Уж на багато кілометрів вниз за течією була «зикрита» 30-ма дотами, 60-ту ДЗОТ, і великим кол-вом відкритих артпозіцій.<br />Не менш укріпленим вважалося і «мукачівське напрямок». Укріплення складалися з двох сильних вузлів оборони польового типу на перевалах і шести вузлів довгострокової оборони «закривали» долину річки Латориця. Традиційні багаторядні протитанкові надовби, мінні поля, лісові завали. 37 ДЗОТ і 95 дотів.<br />На «густенском напрямку», до якого належить укріпрайон на околиці села Синевир, було розміщено 5 вузлів оборони за перевалами, і вузлом оборони польового типу по держкордоні. «Закривалися» долини річок Теребля і Ріка. Від села Майдан до перевалу в 4-х кілометрах на південь від села Волове, долина була перекрита одинадцятому рядами протитанкових надовбнів, 40-ка дотами і 15-у дзоту.<br />Всього ж на лінії Арпада оборонної тільки в межах 4-ого Українського фронту було побудовано 99 опорних пунктів, 759 дотів, 394 ДЗОТ, 439 відкритих вогневих майданчиків, 400 км траншей і стрілецьких окопів, 135 км протитанкових перешкод.<br /><br />Матеріал взято із пошуково-дослідницької роботи гуртка музейної справи Центру позашкільної роботиper65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-40361233715305322452010-05-06T21:03:00.000-07:002010-05-06T21:27:38.028-07:00Вітаємо переможця!За підсумками обласного огляду-конкурсу музеїв Бойової Слави, присвяченого 65 річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні, музей Бойової Слави Воловецької ЗОШ І-ІІІ ст. зайняв ІІ місце і керівника нагороджено Почесною грамотою управління освіти і науки Закарпатської ОДА. <br /><br /> ВІТАЄМО ПЕРЕМОЖЦІВ!per65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-52926951390174329172010-05-05T11:51:00.000-07:002010-05-05T11:55:34.154-07:00Військовий туристичний маршрут «Лінія Арпада»«Лінія Арпада»<br /><br />Військовий туристичний маршрут представляє Туристично-Інформаційний центр Закарпаття...<br />Розроблено кафедрою туризму Ужгородського національного університету та туристично-інформаційним центром Закарпаття.<br /> <br /> <br />Ідея маршруту:<br />Військовий туризм (мілітарі-туризм) - це різновид туризму що пов’язаний з різноманітними продуктами і послугами, які стосуються військової тематики, у минулому і сучасному. Військовий туризм вже відпрацьований у Європі, де користується значною популярністю. Фортифікаційні споруди та старовинні замки, місця відомих битв, дзоти, доти, окопи, залишки техніки, бункери, великі оборонні лінії часів І та ІІ світових воєн, музеї історії воєн та зброї, танки та військова техніка, місця поховання загиблих воїнів – усе це в європейських країнах приносить прибуток, при цьому популяризуючи саму державу. Також діє Міжнародна асоціація військового туризму, центр якої знаходиться у Франції. У селі Гукливий (Закарпаття), знаходиться єдиний в Україні та країнах СНД мілітарі-отель «Грінгоф», саме тут де проходила знаменита військова лінія Арпада. Укріплення складалися з двох потужних вузлів оборони польового типу на перевалах і шести вузлів довгострокової оборони котрі «закривали» долину річки Латориця, тут загалом збереглися залишки: 35 дзотів, 95 дотів, 8 ліній протитанкових споруд, стоні вогневих точок, 6 протитанкових ровів, 4 полоси мінних полів, ескарпи, лісові завали. Лише на Закарпатті було 6 військових ліній, одна з них — лінія Гуняді, що проходила водороздільним хребтом і включала не лише Закарпаття, а й Львівську та Івано-Франківську області, а ще — лінія святого Іштвана і святого Ласло, також на Закарпатті були і фортифікаційні споруди часів Чехословацької Республіки 1919—1938 років — лінія Масарика та лінія Бенеша.<br /> <br />Технологічна карта туристичного маршруту:<br />Протяжність маршруту: 190 км<br />Тривалість подорожі: ознайомча – 1 день, екскурсійна – 2-3 дні, анімаційна – 5-7 днів<br /> <br />Маршрут екскурсії: Свалява-Уклин-Верхня Грабівниця-Підполоззя-Гукливе(єдиний в Україні мілітарі-отель «Грінгоф»)-Міжгіря-Синевир<br /> <br />Характеристика маршруту:<br />1. Відвідування об’єктів військових ліній на Закарпатті<br />2. Екскурсія по 1-кілометровому бункеру в селі В.Грабівниця<br />3. Ознайомлення з історією ІІ Світової війни<br />4. Кухня угорських військових ІІ у зеленій садибі В.Грабівниця<br />5. Перебування в єдиному в Україні мілітарі-отелі „Грінгоф”<br />6. Пішохідна екскурсія по Синевирському національному парку „Лінія Св.Іштвана”<br />7. Відвідання одного з 7 природних чудес України – озеро Синевир<br /> <br /> <br />Практичне використання маршруту:<br />- Ознайомлення з історією ІІ Світової війни<br />- Анімативні ігри (військові турніри та фестивалі, пейнтбол, сталкерство, спелеотуризм)<br />- Кухня військових<br /> <br />Вступ до маршруту:<br />Ідея військового туризму полягає в тому, щоб зібрати максимум інформації про різні періоди історії. Сюди входять і замки, і пов’язані з ними військові дії. Руїни Бронецького замку, чи руїни Квасівського замку, Мукачівський замок, який пережив багато визначних баталій, битва під Підгорянами 1848 року, в Мукачеві. Період переходу угорців через Карпати, період кельтів. Особливий інтерес представляє період великих повстань на території Закарпаття, починаючи від повстання Дьордя Дожі (1514 р.): Королево, Ком’яти, Виноградів (палац Перені), до повстання Імре Текелі, Дьордя Ракоці, Ференца І і ІІ Ракоці, повстання Батяні. Усі великі угорські виступи починалися тут, бо тут були ліси і гори, де розпочиналися збори військ. Наприклад, у Завадці Воловецького району збирав свої війська Ференц ІІ Ракоці, коли прибув сюди з Польщі. Варто згадати знаменитий військовий похід польського князя Любомирського у 1657 році, який спалив багато сіл та міст на Закарпатті. Рух опришків, що розгорнувся в Карпатах протягом XV – XVIII століть. Окрім того пам’ятки часів І світової війни: пам’ятник російським воїнам в Ужку, пам’ятник угорським воїнам на Радванці і на Кальварії в Ужгороді, 2 цвинтарі польских воїнів у Тячівському районі, тощо. Є військові об’єкти у вигляді пам’ятників битв. Наприклад, битві 1703 року біля Вілока і пам’ятник на честь повстання Ференца ІІ Ракоці у Довгому. У 107 році римські легіонери розгромили Дакійське городище, яке археологи нині розкопують біля Малої КопаніЦе все і є військовий туризм.<br /> <br /> <br />Опис оборонних ліній за маршрутом:<br />Об’єкти періоду ІІ світової війни, зокрема Лінія Арпада. Це ДЗОТи і ДОТи, залишки військових об’єктів, залишки оборонних ліній, так звані піраміди на річках, мости, залишки ставок. Це танки, гармати, залишки літака в Бобовищі, гармати в Ясіня, танки та бронетехніка у Мукачеві, Тереблі та Ужгороді, військові цвинтарі солдатів і добровольців. Серед них – поховання не тільки радянської армії, а й пам’ятники розстріляним солдатам угорської армії. Військових ліній оборони у Закарпатті є шість: чотири угорських: Лінія Арпада, Лінія Гуняді, Лінія Ласло і Лінія Святого Іштвана, та дві чехословацькі – Лінія Бенеша та Лінія Масарика. На території Закарпаття є близько 1,5 тисячі об’єктів часів ІІ Світової війни. В Ужгородському, Мукачівському, Виноградівському, Берегівському районах є близько чехословацьких 40 ДЗОТів і ДОТів. У Воловецькому, Міжгірському, Рахівському районах близько 200 угорських військових споруд.<br /> <br />Лінія Арпада створювалася в 1943 — 1944 роках для оборони від наступаючої Червоної Армії. В ході будівництва виникла потреба побудувати ефективну лінію оборони з мінімальними затратами і в найкоротші терміни. Оборону на лінії Арпада вела 13-а піхотна дивізія 1-ї угорської армії. Лінія Арпада не була суцільною і складалася з окремих вузлів оборони. Всього ж на лінії Арпада тільки в межах 4-ого Українського фронту було побудовано 99 опорних пунктів, 759 ДОТів, 394 ДЗОТи, 439 відкритих вогневих рубежів, 400 км траншей і стрілецьких окопів, 135 км противотанкових перепон.<br /> <br />Найпопулярнішою серед об’єктів військового туризму у Закарпатті є лінія Арпада. У ній найпрезентабельніша зона – Верхньої Грабівниці, де знаходиться 1,5-кілометровий тунель із боковими відхиленнями. Там зберігалась амуніція і зброя, були розташовані контрольні виходи, вентиляційні шахти. Це був військовий об’єкт, в якому були всі умови, щоб довго тримати оборону. Сьогодні майже кожного дня 200–300 угорців відвідують об’єкти військового туризму, і особливо лінію Арпада. Це багатокілометрова фортифікаційна споруда, яка мала десятки тунелів, казарм, де жили тисячі солдат, сотні дотів, амбразур, протитанкових споруд і навіть у горах кілька військових шпиталів. Повз неї тоді проходила єдина дорога з Нижніх Воріт на Мукачево. У Європі сьогодні зростає зацікавленість у так званому мілітарі, або військовим туризмом. Є об’єкти повністю знищені, в декотрих радянська влада зробила косметичний ремонт. Деякі об’єкти не сертифіковані, інші – розграбовані, є об’єкти, що були засекречені, є місця масового розстрілу євреїв, що були в Закарпатській області. Всі ці об’єкти треба класифікувати у єдиний Закарпатський військовий туристичний маршрут.<br /> <br />У селі Гукливий Воловецького району– угорська назва Zugo, знаходиться єдиний в Україні та країнах СНД мілітарі-отель «Грінгоф», де знаходилася ставка угорської армії. Тут проходив «мукачівський напрямок» лінії Арпада. Укріплення складалися з двох потужних вузлів оборони польового типу на перевалах і шести вузлів довгострокової оборони котрі «закривали» долину річки Латориця. Загалом збереглися залишки: 35 дзотів, 95 дотів, 8 ліній протитанкових споруд, стоні вогневих точок, 6 протитанкових ровів, 4 полоси мінних полів, ескарпи, лісові завали.<br />http://7chudes.in.ua/info/643.htmper65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-88587167029915179722010-05-04T23:33:00.000-07:002010-05-04T23:52:21.919-07:00<a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEheFKZMnrGarPVlmWTprqW7M-Y512jaDGuwKhNdR4nvGeVFL-C-T4mNrtYuxkiRiSDjn-6Jc1Et3H9Zq07iRUzoEtSExWdwNrfvQB0UI1GJtIB2DFdLB_vuRSMdHFfES8hGIbMNDL-fgkV9/s1600/54.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 280px; height: 320px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEheFKZMnrGarPVlmWTprqW7M-Y512jaDGuwKhNdR4nvGeVFL-C-T4mNrtYuxkiRiSDjn-6Jc1Et3H9Zq07iRUzoEtSExWdwNrfvQB0UI1GJtIB2DFdLB_vuRSMdHFfES8hGIbMNDL-fgkV9/s320/54.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5467672871612803970" /></a><br />Меморіальне кладовище в смт.Воловець<br />Людська шана і вдячність воїнам, які полягли в бою за визволення Воловця<br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg1MtiUqnRDalREKZFPDsYHLnmzhS4RThGC7s0isxuv1WnzAcuMWrIoQ38Os-EuJQsAbgwJYTTomvIyBM884hlUvS1Pw8wvV_AsxR6cNFfU8mllmHo2RrWzaCR8SipiwwRTdZ6EG8xW4cxL/s1600/52.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 271px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg1MtiUqnRDalREKZFPDsYHLnmzhS4RThGC7s0isxuv1WnzAcuMWrIoQ38Os-EuJQsAbgwJYTTomvIyBM884hlUvS1Pw8wvV_AsxR6cNFfU8mllmHo2RrWzaCR8SipiwwRTdZ6EG8xW4cxL/s320/52.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5467672582872176898" /></a><br />Ветерани війни вшановують пам"ять полеглих<br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgAwlefQ98v5nnKiW2Pnldk1uhLLg2qVxNGWqdalR36bclIu_AToCNhFQycTSfGpW5ZflfnzwWkmK9YtQ2gcV0F4lWtE-hLVvci8iw-NfvY-42aDPKue60l-mAW3LxAeRFtWhkPan-Q6TvM/s1600/51.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 211px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgAwlefQ98v5nnKiW2Pnldk1uhLLg2qVxNGWqdalR36bclIu_AToCNhFQycTSfGpW5ZflfnzwWkmK9YtQ2gcV0F4lWtE-hLVvci8iw-NfvY-42aDPKue60l-mAW3LxAeRFtWhkPan-Q6TvM/s320/51.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5467672383221819122" /></a><br />Ветерани війни на мітингу присвяченому 64 річниці Великої Перемоги<br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj8lK2eEmswvTztmXNx9PXi6sHb-g2ccBLSAddZkIyRLjWCtyCbz23PvqIFTWt61ZVcE8QUjxX73N2QhgdezY19DZ71hx-XceIxTCvGbHAIzMwgN6WW2MhQhJTr-EEYbeN3a_F1ee3z0SWx/s1600/50.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj8lK2eEmswvTztmXNx9PXi6sHb-g2ccBLSAddZkIyRLjWCtyCbz23PvqIFTWt61ZVcE8QUjxX73N2QhgdezY19DZ71hx-XceIxTCvGbHAIzMwgN6WW2MhQhJTr-EEYbeN3a_F1ee3z0SWx/s320/50.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5467672264653715922" /></a><br />Свято - День Перемоги у Воловці<br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi9kZOXR_1gJOLutztbaJP8mCGqOsaSuxNuIdPyMJ-zE3IOTUnDQ_4hsVzSKMBtXOx2uZjVMgCf_dwxzQez8VDhyphenhyphen14GuDktWBMXtluc5xFIOlxqD6Z5I4NTb1L2GxuJvS6lozDj2AbJd_37/s1600/IMG_2392.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 240px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi9kZOXR_1gJOLutztbaJP8mCGqOsaSuxNuIdPyMJ-zE3IOTUnDQ_4hsVzSKMBtXOx2uZjVMgCf_dwxzQez8VDhyphenhyphen14GuDktWBMXtluc5xFIOlxqD6Z5I4NTb1L2GxuJvS6lozDj2AbJd_37/s320/IMG_2392.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5467670449708279938" /></a><br />Привітальна група Центру позашкільної роботи вітає ветеранів Великої Вітчизняної війниper65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-15889352819900018992010-05-04T03:00:00.001-07:002010-05-04T03:00:57.264-07:00Наказ МОН Про затвердження Плану додаткових заходів з підготовки та відзначення 65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війніМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ<br /><br />НАКАЗ<br /><br />м. Київ<br /><br />№ 290 від 08.04.2010<br /><br />Про затвердження Плану додаткових<br />заходів з підготовки та відзначення<br />65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні<br /><br />З метою належної підготовки та відзначення 65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років<br /><br />НАКАЗУЮ:<br /><br />1. Затвердити План додаткових заходів з підготовки та відзначення 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, що додається.<br /><br />2. Відділу позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини (Середницька А.Д.), департаментам вищої освіти (Болюбаш Я.Я.), професійно-технічної освіти (Десятов Т.М.), загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.), директору Інституту інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.), Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ректорам вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації забезпечити організацію виконання та контроль за реалізацією Плану.<br /><br /> 3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.<br /><br /> <br /><br />Т.в.о. Міністра Б.М. Жебровський<br /><br />ЗАТВЕРДЖЕНО<br />Наказ МОНУкраїни<br />№ 290 від 08.04.2010<br /><br />План додаткових заходів<br />з підготовки та відзначення 65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років<br /><br />№ п/п<br /><br />Зміст заходу з виконання відповідних завдань<br /><br />Місце та терміни проведення<br /><br />Відповідальні за виконання<br /><br />1.<br /><br />Видати збірник «Шляхами подвигу і слави» (за матеріалами огляду музеїв історичного профілю, що висвітлюють події Великої Вітчизняної війни, при навчальних закладах усіх типів)<br /><br />квітень<br /><br />МОН, Середницька А.Д.<br /><br />2.<br /><br />Провести Всеукраїнську історико-краєзнавчу конференцію учнівської та студентської молоді «Шляхами подвигу і слави», присвячену 65-й річниці Великої Перемоги, на базі Національного меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років».<br /><br />травень<br /><br />МОН, Середницька А.Д., <br />Савченко Н.В.<br /><br />3.<br /><br />Створити веб-сторінку на сайтах Українських державних та обласних центрів позашкільної роботи «Шляхами подвигу і слави наших батьків і дідів»<br /><br />квітень<br /><br />МОН, Середницька А.Д., Ткачук В.В., Вербицький В.В., Лісовий О.В.,<br />Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій<br /><br />4.<br /><br />Організувати та провести:<br /><br /> <br /><br /> <br /><br /> <br /><br />- несення учнівською молоддю в святкові дні Почесної варти біля Вічного вогню у м. Києві;<br /><br />травень<br /><br />МОН, Середницька А.Д.,<br />Савченко Н.В., <br />ГУОН Київської міської держадміністрації<br /><br /> <br /><br />- виставку дитячих творів, присвячених 65-й річниці Великої Перемоги;<br /><br />травень<br /><br />МОН, Середницька А.Д., <br />Савченко Н.В., <br />ГУОН Київської міської держадміністрації<br /><br /> <br /><br />- Відкритий фестиваль авторської пісня «Для Вас, ветерани!»;<br /><br />травень<br /><br />МОН, Середницька А.Д., Ткачук В.В., <br />ГУОН Київської міської держадміністрації<br /><br /> <br /><br />- Україно-польський студентський фестиваль з волейболу;<br /><br />травень, <br />м. Львів<br /><br />МОН, Гамов В.Г.<br /><br /> <br /><br />- Всеукраїнську спартакіаду учнів професійно-технічних навчальних закладів.<br /><br />травень, <br />м. Донецьк<br /><br />МОН, Гамов В.Г.<br /><br />5.<br /><br />Розробити методичні рекомендації до єдиного уроку, присвяченого відзначенню 65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.<br /><br />квітень<br /><br />МОН, Єресько О.В.<br /><br />6.<br /><br />Провести єдиний урок у навчальних закладів різних типів, присвяченого відзначенню 65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.<br /><br />травень<br /><br />МОН, Єресько О.В., <br />Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, ректори вищих навчальних закладів<br /><br />7.<br /><br />Розмістити на сайті МОН програму з історії України (редакція 2005 року).<br /><br />квітень<br /><br />МОН, Єресько О.В.<br /><br />8.<br /><br />Сприяти участі у 16 Міжнародному зльоті юних туристів міст-героїв і міст військової слави<br /><br />07-15 травня, <br />м. Москва<br /><br />МОН, Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки Одеської обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій<br /><br />Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нам про це.per65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-14843982854760066142010-05-04T02:30:00.000-07:002010-05-04T02:31:17.042-07:00Методичні рекомендації щодо проведення уроку Пам’яті, присвяченого 65-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війніДодаток до листа МОН<br />від 16.04.2010 р. № 1/9-271<br /><br />Методичні рекомендації<br />щодо проведення уроку Пам’яті, присвяченого 65-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні<br /><br />Метою проведення уроку Пам’яті, присвяченого 65-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні, є на конкретних прикладах показати учням масовий героїзм людей на фронтах та в тилу, розкрити історичне значення Перемоги над нацистською Німеччиною.<br /><br />При виборі місця, форм, методів проведення уроку слід враховувати вікові особливості школярів, традиції навчального закладу тощо.<br /><br />Урок може бути проведений для окремого класу, паралелі чи всієї школи.<br /><br />Бажано провести урок у залі музею, кімнаті чи куточку бойової слави, біля меморіалу, пам’ятника, споруджених на честь героїв Великої Вітчизняної війни.<br /><br />Досвід свідчить, що цікаво та емоційно такі уроки проходять за участю ветеранів війни, учасників пошукових загонів, котрі вивчають невідомі сторінки історії Великої Вітчизняної війни.<br /><br />Уроки для учнів початкової та основної школи варто проводити на основі матеріалів, подій з історії рідного краю.<br /><br />Бажано, щоб розповіді вчителя, учнів були доповнені свідченнями очевидців тих подій чи родинними спогадами.<br /><br />У старших класах необхідно розкрити історичне значення перемоги над загарбниками, показати причини героїзму і самовідданості визволителів України, звернути увагу на звитяжну працю жінок і підлітків, які замінили батьків та чоловіків, що пішли на фронт.<br /><br />Під час підготовки та проведення уроку Пам’яті рекомендується широко використовувати документи, спогади, фронтові листи, кіно- і фотоматеріали, звукозаписи, художні твори, які допоможуть створити на уроці емоційно-піднесену атмосферу та посилять виховний вплив на школярів.<br /><br />Для підготовки до уроку рекомендуємо використовувати зазначену нижче літературу та Інтернет-ресурси:<br /><br />Література<br /><br />1. Герої-освітяни і науковці України / За ред. Ніколаєнка С.М. та ін.- К., 2005.<br /><br />2. Виступи учасників круглого столу. Матеріали, присвячені 65-й річниці визволення України та Великої Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками, надіслані до комітету з організації круглого столу "Історико-патріотична участь українського народу у Великій Вітчизняній та у Другій світовій війнах 1941-1945 років"/ Редакційна колегія: Калугін П.М., Рижкова Р.В., Кузнєцова О.В.- К., "Конус-Ю", 2009.<br /><br />3. Шляхами військової слави. Збірник матеріалів зльоту юних краєзнавців, учасників пошукових об’єднань, загонів загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчальних закладів Київської області.- К., 2005.<br /><br />Інтернет-ресурси:<br /><br />1. http://www.dkusv.gov.ua/ - Державний комітет України у справах ветеранів;<br /><br />2. http://www.warmuseum.kiev.ua/ukr/news.shtml.- Меморіальний комплекс "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років";<br /><br />3. www.gymn14.kh.ua/UserFiles/File/common/9may.doc - Головне правління освіти і науки Харківської ОДА<br /><br />4. http://www.petropavl-rn.dp.gov.ua/OBLADM/Obldp.nsf/b07122b559dbcb50c22572ba0052a791/5f89b2058e3e9342c22576fe003051e1?OpenDocument – управління освіти і науки Дніпропетровської ОДА;<br /><br />5. http://www.oblosvita.mk.ua/noviny/info.html - управління освіти і науки Миколаївської ОДА;<br /><br />6. http://oruo.at.ua/news/do_dnja_peremogi/1-0-17 - управління освіти Жовтневої РДА м. Харкова;<br /><br />7. http://teacher.at.ua/publ/den_peremogi/45-1-0-3995 - Учительський портал;<br /><br />8. http://osvitacv.com/ogoloshennya/222-zaxodi-shhodo-vidznachennya-65-r-vvv.html - управління освіти Чернівецької міської ради;<br /><br />9. http://ruocherv.at.ua/news/do_vidznachennja_65_ji_richnici_peremogi_u_velikij_vitchiznjanij_vijni_1941_1945_rokiv/2010-04-13-166 - Управління освіти Червонозаводського р-ну м. Харкова;<br /><br />10. http://www.udcpo.ucoz.ua/index/den_peremogi/0-29 - Український державний центр позашкільної освіти;<br /><br />11. http://kids-сenter.at.ua/index/metodichni_rekomendaciji_vidznachennja_65_richchja_peremogi/0-362 - Центр творчості дітей та юнацтва Київщини;<br /><br />12. http://www.fdo.org.ua/news.htm - Федерація дитячих організацій України.<br /><br />Дата публікації: 16.04.2010per65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-47745532308660303322010-05-02T04:35:00.001-07:002010-05-02T20:45:40.471-07:00Фото з Музею Бойової Слави Скотарської ЗОШ І-ІІ ст.<a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEisq3Wy86YG-BG460wPe5lnHkJuVT8Lwu1mak3b_6_n6BV41Hf3OFcxgLW1nVVzY92_jR63oxJyAXnH9IVpsY9Mr4SgPhctSOdrB7x9ew41agQwxOi_2gggSQEbOUeACbj6cALcNsjAAne8/s1600/3.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 230px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEisq3Wy86YG-BG460wPe5lnHkJuVT8Lwu1mak3b_6_n6BV41Hf3OFcxgLW1nVVzY92_jR63oxJyAXnH9IVpsY9Mr4SgPhctSOdrB7x9ew41agQwxOi_2gggSQEbOUeACbj6cALcNsjAAne8/s320/3.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5466636105841043298" /></a><br />Уроки мужності у музеї Бойової Слави<br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjf7Qb4JcoPkV5TaHHgHC-O82M4TcHMuKB-tVu7wlLO9zuYZBbo-IvcyN9pyzKSI9KxNCj-VUUu41ja1nUFaMTm9qqUByjM6iXyR0hFSG5JT3pUI2xUezDEOOVckiCLHZCBWQYbKxw1LeE4/s1600/%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83+%D0%BC%D1%83%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 210px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjf7Qb4JcoPkV5TaHHgHC-O82M4TcHMuKB-tVu7wlLO9zuYZBbo-IvcyN9pyzKSI9KxNCj-VUUu41ja1nUFaMTm9qqUByjM6iXyR0hFSG5JT3pUI2xUezDEOOVckiCLHZCBWQYbKxw1LeE4/s320/%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83+%D0%BC%D1%83%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5466635990949465986" /></a><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjYYGwPZ2D3ajkg5ORMouz3vcr-BPYHaVKbSITVlqKFqBWq6Hxj5mrwa2aA3BBt4nInT83G2fjpHgL0wMzHbn31Lke0Tp6muXolNyKsiVVyLOcICIMAdZ8FMR5xCPNFgJZmtFq3JX3Dqkim/s1600/6.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 172px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjYYGwPZ2D3ajkg5ORMouz3vcr-BPYHaVKbSITVlqKFqBWq6Hxj5mrwa2aA3BBt4nInT83G2fjpHgL0wMzHbn31Lke0Tp6muXolNyKsiVVyLOcICIMAdZ8FMR5xCPNFgJZmtFq3JX3Dqkim/s320/6.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5466635643732678850" /></a><br />Експозиція про нагороди односельчан, які боролися на фронтах Другої світової війни<br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiestaLQwmS3U8eFZhM0a1YeDyZ_pdA9I5URoPp2rw3B05XaQQzZ0XM2ufI1xU2du_lkeyiZWB3yv2MPr6sTZRBSDLkQMbTPnazDFrvfUqhI9FqvCmoi6V6c4WgNvaChbQNeLWOEC0TEzXv/s1600/7%D0%BB.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 278px; height: 320px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiestaLQwmS3U8eFZhM0a1YeDyZ_pdA9I5URoPp2rw3B05XaQQzZ0XM2ufI1xU2du_lkeyiZWB3yv2MPr6sTZRBSDLkQMbTPnazDFrvfUqhI9FqvCmoi6V6c4WgNvaChbQNeLWOEC0TEzXv/s320/7%D0%BB.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5466635475525836242" /></a><br />З фотоархіву музею<br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiCD0Z5OrggTlfnxm8qycDXKHtGOCjroNVKzNy5Hp_SrSI8kB1AZlVIRE5nGNBQzyZQExVP6dKiGHbSaiwF4fXFC41zOevYniJ3I0cyRMDum4P0SgYEZ40vBeSqE8sxi6uQpwe7i6vEDSzg/s1600/7.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 239px; height: 320px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiCD0Z5OrggTlfnxm8qycDXKHtGOCjroNVKzNy5Hp_SrSI8kB1AZlVIRE5nGNBQzyZQExVP6dKiGHbSaiwF4fXFC41zOevYniJ3I0cyRMDum4P0SgYEZ40vBeSqE8sxi6uQpwe7i6vEDSzg/s320/7.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5466635139243228386" /></a><br />Пам"ятник воїнам -односельчанам, які не повернулися з війни<br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjvQ-MqUdjKq_I8K9-VxKnxb77eRwLuU3oXfBvr9L6sH7PxmG-Xma5Ff6OXDZImUc4nESPP1C8rslmBjh4SoazD9RA-UslZ-XYLuQHbqHKNZfDW1oYcadNieM9rnt7gIGab9N9p6ZBY2t8j/s1600/12.jpg"><img style="display:block; margin:0px auto 10px; text-align:center;cursor:pointer; cursor:hand;width: 320px; height: 232px;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjvQ-MqUdjKq_I8K9-VxKnxb77eRwLuU3oXfBvr9L6sH7PxmG-Xma5Ff6OXDZImUc4nESPP1C8rslmBjh4SoazD9RA-UslZ-XYLuQHbqHKNZfDW1oYcadNieM9rnt7gIGab9N9p6ZBY2t8j/s320/12.jpg" border="0" alt=""id="BLOGGER_PHOTO_ID_5466634958340085730" /></a>per65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-5362532468757664498.post-85323320334842595122010-05-02T04:31:00.000-07:002010-05-02T04:32:08.307-07:00Характеристика музею Воловецької ЗОШ І-ІІІ ст.ХАРАКТЕРИСТИКА<br />кімнати - музею Бойової Слави Воловецької ЗОШ І - III ступенів<br /><br />Музей створений у квітні 1992 року з метою вивчення героїчних і трагічних подій Другої світової війни, збереження історичної пам"яті народу, увічнення пам"яті про героїв і жертв війни, поглиблення знань учнів з історії свого краю. <br />Основними напрямками роботи є залучення дітей і педагогів до пошукової, дослідницької та краєзнавчої роботи.<br />Створений музей за рахунок коштів школи при активній допомозі всього педагогічного колективу.<br />Матеріали музею розповідають про бойовий шлях 24 стрілецької Самаро -Ульянівської тричі Червонопрапорної орденів Суворова і Богдана Хмельницького дивізії, яка звільняла Воловецький район в роки Великої Вітчизняної війни. <br />Значне місце в кімнаті - музею виділено учасникам бойовим дій. Відкрита експозиція " Згадаймо всіх поіменно". Важливу роль у збиранні історичного матеріалу зіграла операція «Пам’ять ", в якій взяли участь учні 5 - 11 класів.<br />Юні пошуковці побували в усіх учасників бойових дій, що проживали у Воловці і попросили їх заповнити спеціальні анкети. Основні дані про ветеранів було занесене на картки, що входять в довідковий відділ кімнати Бойової Слави.<br />Чільне місце відведено односельчанам, які воювали в роки війни та були репресованими за сталінських і фашистських часів.<br />З метою встановлення імен загиблих воїнів, що поховані у братських могилах Воловця у 1993 році створено рукотворну " Книгу пам"яті ", в якій занесене 143 прізвища воїнів. Протягом 10 років велася переписка з керівником пошукової групи Московської школи № 401 імені Гая підполковником Бархатовим М. І. по встановленню імен загиблих воїнів і на основі цієї переписки створено альбом «Пошук відкриває нові імена» .<br />Широко представлені листи - спогади ветеранів війни та переписка з рідними загиблих воїнів. На основі матеріалів, зібраних пошуковим загоном оформлено альбоми <br />" Партизани ", " Діяльність партизанського з"еднання В . П . Русина на території Воловецького району» . Учениця Козик Євгенія висвітлила діяльність підпільного руху на Воловеччині у роботі " Воловецьке підпілля "<br />В експозиції демонструються карта військових подій у роки Другої світової війни, а також ордени, медалі та особисті речі бійців .<br />Кімната Бойової Слави є місцем проведення зустрічей з ветеранами війни та їх близькими родичами та друзями, виставок дитячих робіт. Тут проводяться уроки з історії.<br /><br /><br /><br />Директор школи М.А.Пацьоper65http://www.blogger.com/profile/10824197014659555987noreply@blogger.com